Тренер Гелиоса: «О спаррингах остались приятные воспоминания»

Сергей Есин

— Сергію Олександровичу, з чого розпочалася підготовка команди допоновлення першості?

— Наш колектив зібрався 20 січня, після чого футболісти традиційно пройшли медогляд. Далі розпочався загальнопідготовчий збір, який, насамперед, був спрямований напокращення функціо­нальної форми гравців. Цьогоріч відпустка була дуже тривалою, тому як слід потрібно було попрацювати над фізичними кондиціями. Попри те, що команда отримала план роботи, хлопці приїхали неоднаково добре підготовлені. Загалом, зібрання прой­шло вдомашніх умовах, практично нікуди з бази ми невиїжджали. Щодо спарингів: провели два матчі—з нашою Академією тадублем «Металіста». Зазначу, що цього разу погода нам «пішла назуст­річ»: небуло таких морозів, як раніше. Відтак спокійно працювали наштучному покритті, наякому виконували комбіновані завдання (зм’ячами табез них). Виконаною роботою, вцілому, залишився задоволений.

— А далі «сонячні» полетіли доТуреччини…

— Так, поїхали назаокеанський збір акурат намісяць, де займалися відеальних умовах. Нам удалося провести десять конт­рольних поєдинків, зяких лише двічі поступилися. Отож залишилися приємні спогади, позаяк протидіяли сильним командам, які всвоїх чемпіонатах задають тон. Упринципі, намагалися підібрати суперників, які представлятимуть різні країни та, водночас, проповідуватимуть інші погляди нафутбол. Наголошу, що всі опоненти виступають увищих дивізіонах і нерідко грають уєврокубках. Спеціально підбирали спаринги затакими критеріями, щоби чогось навчитися і щось перейняти з їхнього досвіду. Було цікаво подивитися накоманду натлі гідних опонентів. Єдине, що погодні умови нас трішки підвели: коли йшли дощі, працювали втренажерному залі. Зрештою, форс-мажори інколи мають місце вроботі. Наостанок, хочу подякувати керівництву ФК, що втакий скрутний час вони знайшли можливості організувати чудовий турецький збір. Залишилося небагато часу допершого офіційного матчу. Зізнаюся, відчуваю певне хвилювання напередодні старту. Думаю, це нормально, більше того, так і має бути.

— Не думали послідувати прик­ладу «Оболоні-Броваря» тавідмовитися від закордонного вишколу?

— Якщо взяти доуваги всю історію клубу, «Геліос» щороку проводить збір закордоном. Хоча неприховуватиму, що велися дебати, щоби цього разу знайти іншу можливість підготуватися взимку. Розглядався, зокрема, варіант із Закарпаттям. Утім, відштовхувалися від того, що там украй складно знайти хороших спаринг-партнерів. Плюс, погодні умови несприяли підготовці назаході України. Більше сказати неможу, бо остаточне рішення приймав наш президент—Олександр Гельштейн. Як намене, складно всі збори провести насинтетиці, авчемпіонаті грати наґрунті. Думаю, самі знаєте, які поля нас чекають навесні—в’язкі таважкі. Незнаю, як би це позначилося накоманді, якби повсякчас тренувалися лише наштучному пок­ритті. Впринципі, ярадий, що наш очільник ухвалив таке рішення. Так, зараз складні часи, але що зробиш? Сподіваюся, це все непройде даремно. Зрештою, готувалися вхороших умовах, аби мати кращий виг­ляд упершості. Тим паче, що перед нами стоять конкретні завдання.

— Харків’яни чи неєдині, хто провів подвійний збір уТуреччині. Як це позначається напсихологічній складовій колективу? І чи намагалися таким чином зменшити витрати?

— Зрозуміло, втакому рішенні присутній елемент економії. Позаяк перельоти—недешеві. Якщо проживання тахарчування—це ще терпимо для нашого бюджету, точасте користування послугами авіакомпаній вибиває з колії. Вже другий рік проводимо спарене зіб­рання, тому маємо певний досвід уцьому плані. Відтак замість вит­рат наперельоти, краще провести вишкіл ухороших умовах.

Безперечно, футболістам тяжко психологічно, тривалий час перебуваючи далеко від дому, сім’ї тадітей. Однак нацю тему ми поспілкувалися з гравцями, вони підтримали нашу ідею. Відтак доводиться вибирати тачимось жертвувати. По-іншому небуває.

— Припускаю, востанніх матчах уже, радше, награвали потенційний основний склад, використовуючи власні тактичні напрацювання?

— Маєте слушність. Узгаданих моментах уже визначилися певним чином. Очевидно, що затиждень доматчу ще незнаю, хто саме вийде встарті. Проте тренерський штаб уже «вималював» для себе групу футболістів, які претендують насвоє місце в11-ці кращих.

Водночас застосовували різні тактичні схеми. Чемпіонат дов­гий, впродовж нього всяке може трапитися, отож потрібно мати запасні сценарії поведінки вматчі. Востанніх поєдинках гравці вже отримували персональні вказівки, щоби тренери дійшли виснов­ку, чи реально задумане втілити впершості.

— Судячи з інформації офіційного сайту, вТуреччину полетіли лише ті гравці, котрі мають чинні контракти з ФК. Отож гравців наперегляді небуло…

— Так, притримуємося практики, щоби закордон із командою летіли лише ті футболісти, наяких точно розраховуватимемо вчемпіонаті. Якщо пильно стежите, топобачили, що впродовж зимового антракту ми непідписали нових гравців. Натомість, нас остаточно залишив Сидоренко, котрий поповнив лави «Металіста». Відтак підвищили з нашої Академії 17-річного воротаря Максима Єрохіна та19-річного Гершмана, хоча Владислав перше коло провів із основною командою, він уперше пройшов із нами повноцінний вишкіл. Хотіли запросити досебе одного футболіста з дубля запорізького «Металурга», проте «нагорі» незмогли домовитися. Хоча невідкидаю можливості, що після нашого повернення клуби поновлять це питання. Тим паче, що ми досі зацікавлені вйого пос-
лугах, араніше все зупинилося наетапі підписання документів співпраці.

— Отож, чи вкомплектована команда?

— За великим рахунком, так. Бачу, що внас накожну позицію існує здорова конкуренція. Звичайно, маю бажання запросити одного-другого виконавця, щоби колектив незастоювався і була свіжа кров. Утім, потрібно виходити з нинішнього становища. Дотого ж, нехочеться запрошувати абикого, щоби був пот­рібний комплект гравців. Кадрові поповнення повинні спрямовуватися лише напідсилення. Отож поки вирішили зберегти нинішній склад, зіграти втакому вигляді доліта. Апозавершенні сезону керівники клубу вирішуватимуть, як чинитимемо надалі.

— Ваш капітан Лобойко вже кілька місяців, як здобув перший тренерський диплом (категорія «С»). Чи допомагає вам віднині Сергій?

— Я розумію, що Лобойко думає про майбутнє, бажає й надалі працювати вфутболі. Проте Сергій іще ненастільки ветеран, аби нанього перекладати певні тренерські функції. Дотого ж, унього є свої обов’язки капітана внашому колективі.

— Вочевидь, зачас тривалої відсутності вУкраїні немогли збирати інформацію про наступного суперника—«Суми»?

— Ми тільки прилетіли, тому лише зараз розпочнеться збір пот­рібної інформації. ВТуреччині за«містянами» могли стежити лише завдяки Всесвітній мережі: хто виходить уматчах, які відбулися кадрові зміни тощо. Утім, дуже потрібно мати відеоматеріали, відтак зараз займемося цим питанням. Зрештою, маємо для цього вдосталь часу.

— Після зимової підготовки пан Гельштейн уже розповів вам, що хоче бачити увиконанні команди навесні?

— Зрозумійте, ми лише зійшли з трапу. Думаю, як вийдемо з маленьких канікул, президент обов’язково зустрінеться з командою і розповість про свої бажання. Наскільки ярозумію, перед нами стояло завдання, і його ніхто незбирається скасовувати. Отож, попри все, прагнемо посісти місце впровідній трійці.

Украинский футбол