Динамовцы Киева на чемпионатах мира. Швеция — 1958 (+ВИДЕО)

Тріумф радянської футбольної збірної на Олімпіаді 1956 року в Мельбурні та в товариських матчах з провідними командами світу виразно говорили про готовність команди прийняти участь на майбутній першості світу 1958 року у Швеції.

Заявка була прийнята, і команда потрапила у 6-ю відбіркову групу УЄФА, складену, як і решта, за регіональною ознакою, де також опинилися команди Польщі і Фінляндії.

До Швеції через додаткову перешкоду

Шлях у фінальну стадію склався для збірної СРСР, якою керував Гавриїл Качалін гранично драматичним. Обмінявшись перемогами зі своїм основним конкурентом збірною Польщі (3:0 і 1:2) і двічі обігравши фінів 2:1 і 10:0 радянська команда випередити поляків не змогла і, набравши з ними однакову кількість очок була змушена провести додаткову вирішальну гру. Пройшла вона у східнонімецькому Лейпцигу і закінчилася впевненою перемогою збірної Союзу - 2:0.

Всього у відбіркових поєдинках взяли участь чотири київських динамівця. Більше за всіх провів півзахисник Юрій Войнов (4 матчі, один гол). По одній зустрічі зіграли воротар Олег Макаров, а також нападники Юрій Ковальов і Віктор Фомін.

З самих матчів виділимо важку домашню перемогу над Фінляндією, в якій Макаров замінив травмованого Лева Яшина, а Войнов на 40-й хвилині забив перший гол гравця київського «Динамо» у відбіркових матчах чемпіонатів світу.

Гідна прем'єра

Перший матч радянської збірної у фінальних турнірах чемпіонатів світу відбувся 8 червня в Гетеборзі, на стадіоні «Нью Уллеві», заповненому 49, 348 глядачами. Суперником стала потужна збірна Англії, яку на гру в якості капітана вивів знаменитий Біллі Райт. Матч, видався гранично бойовим і закінчився внічию - 2:2.

Відзначимо, що в заявці на гру крім згадуваного Войнова (No.5) був ще один представник «Динамо» (Київ), захисник Володимир Єрохін.

Три дні потому в Буросі на арені «Рюаваллен» (були присутні 22, 000 вболівальників) збірна СРСР впевнено обіграла команду Австрії 2:0 з такою ж участю посланців нашого клубу - Войнов провів всю гру, а Єрохін залишився незатребуваним на лавці для запасних.

15 червня в Гетеборзі на «Нью Уллеві» (за грою з трибун стежили 51, 000 шанувальників футболу) суперником радянської команди стала збірна Бразилії.

Два голи, забитих Вава з передач Пеле вирішили результат матчу на користь латиноамериканців - 2:0. Знову всю гру провів Войнов, а Єрохін залишився серед резервістів.

Бразильці, таким чином, стали першими, а збірні СРСР і Англії згідно з регламентом турніру через день зіграли стиковий матч за вихід з групи, проведений на тому ж «Нью Уллеві» , на який завітали 23, 182 глядачів.

Вирішальним у цьому поєдинку став епізод, який призвів до єдиного голу на 68-й хвилині. Стримавши натиск суперника, радянська команда провела блискавичну комбінацію. Київський динамівець Юрій Войнов забезпечив з центральної зони точною передачею Ільїна, який точно пробив у нижній кут воріт Макдональда!

19 червня у Сольні радянська збірна у чвертьфіналі на арені «Росунда» у присутності 32, 900 вболівальників поступилася наполегливим господарям - 2:0 і закінчила свої виступи на першому для себе світовому футбольному форумі.

Головним же досягненням, який ми фіксуємо з приналежністю до київського «Динамо», став факт включення Юрія Войнова за підсумками чемпіонату світу 1958 року, у символічну збірну турніру.

Повороти долі

Як же склалися в подальшому долі двох динамівців, які вперше вирушили на світовий футбольний чемпіонат.

У 1959-му році Юрій Войнов, став першим гравцем київського «Динамо» номінованим на «Золотий м'яч» кращого футболіста Європи. У 1964 році він закінчив блискучу ігрову кар'єру і переїхав до Одеси, де очолив «Чорноморець» і вивів його в півфінал Кубка СРСР. У цій команді у тренера Войнова грали екс-партнери по «Динамо» Валерій Лобановський та Олег Базилевич.

Після «Чорноморця» були «Суднобудівник» Миколаїв, «Шахтар» Донецьк, «Будівельник» Полтава, «Металіст» Харків, СКА Київ. Працював інструктором фізкультури на заводі, а в 57 років пішов на пенсію.

Після розпаду СРСР виявився практично нікому не потрібен. Із-за мізерної пенсії змушений був підробляти різноробочим, один час навіть подумував про самогубство. За власним визнанням, від петлі врятував Григорій Суркіс, який запросив його працювати в тільки що створену ПФЛ України. У 1996 Войнов зайняв посаду головного інспектора.

Пішов з життя 22 квітня 2003 року, у віці 71 року.

Захисник Володимир Єрохін в 1961-му році став чемпіоном СРСР у першому золотому складі київського «Динамо». На наступний рік він у віці 32-х років розпрощався з «біло-синіми» і ще цілих чотири сезони відбігав за тернопільський «Авангард».

Після закінчення кар'єри активно продовжував грати за ветеранів. До останніх днів життя був адміністратором команди ветеранів «Динамо» Київ.

Помер 6 жовтня 1996 року, у віці 66 років.