"В Україні панувала більша свобода". Баскетболіст із Києва поділився своїми враженнями про те, що його дратувало в Америці.

Также ознакомьтесь с:

Молодий українець поступився перемогою, коли помітив травмованого опонента на килимі — зворушливий момент у відео.

Мати Карлоса — українка, а батько — домініканець. Хлопець з'явився на світ у Києві, але з семи років проживав у Шостці, де розпочав свою кар'єру в баскетболі. У віці 14 років він разом із сім'єю вирушив за океан.

У Сполучених Штатах Дон виступав як на шкільних, так і на університетських змаганнях. У 2017 році він був запрошений до молодіжної збірної України, але не потрапив до складу команди на чемпіонат Європи.

Свій дебютний професійний контракт Доне уклав у 2019 році з клубом Сан-Карлос з Домінікани. У 2020-му він отримав пропозицію від київського Будівельника і одразу ж ухвалив рішення приєднатися до команди. Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Карлос знову опинився змушеним покинути країну.

У бесіді з кореспондентом NV Доне, що зараз мешкає та працює в Китаї, він поділився своїми переживаннями щодо складнощів життя в США та відверто визнав, що відчуває ностальгію за рідною землею.

Ви покинули Україну у віці 14 років і вирушили до США. Що стало причиною вашого від'їзду?

Мій тато мешкав у Сполучених Штатах. Ми вирішили переїхати до нього.

Які виклики постали перед США?

У мене не було жодних друзів. Я не володів англійською мовою. Лише трохи її розумів і майже не спілкувався нею. Це ускладнювало спілкування з іншими, і я відчував труднощі. Школа там була абсолютно іншою. Проте, на мою думку, навчальний процес виявився легшим, ніж в Україні.

-- У яку школу ви ходили?

Я навчався в міжнародній школі. Там були іспаномовні діти та учні з різних країн -- наприклад, з Єгипту. Багато з них лише починали вивчати англійську. Більшість були іспаномовні.

Як довго ви витратили на освоєння англійської мови?

Я вивчив мову досить швидко. Здається, вже через три-чотири місяці все розумів. Часто ходив на тренування, і мені було легше навчатися, слухаючи, що відбувається навколо, ніж вивчати мову за книжками.

-- А коли з'явилися друзі?

Досить швидко. Як тільки пішов до школи -- одразу знайшлися друзі.

-- Розповідали їм про Україну?

Так, завжди. Він ділився своїми переживаннями, що не може забути Україну, нашу смачну їжу. У рідній країні було більше можливостей для свободи. Ми могли просто вийти на вулицю й пограти в футбол. А в Америці мене дратувало, що всі проводять час вдома, граючи в комп’ютерні ігри.

Які, на вашу думку, є основні відмінності між підлітками в США та Україні?

Не можу навіть зрозуміти, як це описати. Це абсолютно різні реальності. Коли мені було 14 років, в Україні ми були значно активнішими — часто проводили час на вулиці, відправлялися на природу. У Сполучених Штатах, навпаки, діти здебільшого залишаються вдома, займаючись відеоіграми — так проходить їхнє дитинство. Виглядає так, ніби у нас зовсім інша культура — ми більш енергійні та відкриті до нових вражень.

Раніше український баскетболіст зізнався, чого категорично уникає в Китаї.