Схилимо голови. Діти захоплювалися ним: у бою загинув тренер із Запоріжжя.

Станіславу Водолажському було 26 років

Щодня о 9-й годині ранку українці вшановують пам'ять тих, чий шлях життя обірвала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує про Станіслава Водолажського, дитячого футбольного тренера з Запоріжжя, який загинув, захищаючи свою країну два роки тому, 20 грудня 2023 року, залишившись в пам’яті молодим героєм у віці 26 років.

Станіслав Водолажський з'явився на світ 12 лютого 1997 року в Запоріжжі. З раннього віку він захоплювався футболом, почавши тренування і граючи на позиції воротаря за місцеву команду "Аякс". Однак, через свій зріст, хлопцеві не пощастило, і, незважаючи на його талант і рішучість, мрія про професійну кар'єру здавалася недосяжною. Проте відмовлятися від футболу Станіслав не збирався. Він продовжував грати, але вже на любительському рівні.

У 17-річному віці юнак став асистентом тренера у своїй рідній спортивній школі, працюючи з маленькими дітьми. Станіслав настільки захопився тренерською діяльністю, що фактично жив у стінах школи, витрачаючи весь вільний час на цю справу. Разом із колегами він активно брав участь у будівництві спортивного поля, на якому потім проводив заняття з дітьми. Станіслав прагнув професійного зростання як тренер і хотів допомогти своїм підопічним розвивати їхні таланти, тому організовував безкоштовні тренування, адже не всі мали можливість за них платити. Діти дуже любили Водолажського і з радістю приходили до нього на тренування.

Після завершення дев'ятого класу Водолажський продовжив навчання в Запорізькому електротехнічному коледжі ЗНТУ, обравши спеціальність "Монтаж та експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд". Він здобув кваліфікацію техніка-електрика. Після коледжу Станіслав вступив до Класичного приватного університету на факультет фізичного виховання. У 2021 році він отримав ступінь бакалавра, а згодом продовжив навчання в магістратурі, однак не встиг завершити навчання, оскільки захист диплома був запланований на лютий 2024 року.

Після початку повномасштабного вторгнення в квітні 2022 року Станіслав разом із двома товаришами вирішив стати на захист своєї країни. Пройшовши курс підготовки, він потрапив до 6-го стрілецького батальйону, отримав позивний Мессі та вирушив на Авдіївський фронт. Протягом року служби Водолажський зазнав кількох контузій, але коли відбирали військових для десантних підрозділів, куди не брали людей з такими травмами, він збрехав, що в нього їх немає. Завдяки цьому він потрапив до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

20 грудня 2023 року разом з двома побратимами Станіслав виконував бойове завдання поблизу села Новомихайлівка Покровського району на Донеччині. На шляху до позицій одного військового з групи окупанти поранили. Станіслав дізнався про це по рації і пішов надавати першу допомогу. Як розповіли пізніше друзі, поранений військовослужбовець втратив ногу, руку і око, але завдяки Станіславу залишився живим і розповів про трагічні події того дня. Коли Мессі надавав медичну допомогу, пролунав ще один постріл, яким загарбники поранили третього з групи наших військових. Станіслав одразу побіг до побратима. Він встиг дістатися до нього, але окупанти вдарили по позиціях ще раз. Той приліт, на жаль, і став фатальним, як для Станіслава, так і для захисника, якому він прагнув допомогти.

На Станіслава Водолажського вдома його зустрічали батьки, сестра і племінниця.