Сергій НАГОРНЯК: "Ми потребуємо укріплення в багатьох сферах."

Головний тренер "Епіцентра" проаналізував минулий сезон і поділився планами на майбутній

"Епіцентр" став чемпіоном Першої ліги. Наступний сезон команда проведе в УПЛ. Головний тренер "Епіцентра" Сергій Нагорняк згадав знакові моменти минулого чемпіонату і поділився планами на міжсезоння.

Сергію Миколайовичу, давайте згадаємо, як все починалося на старті сезону. Перші кроки не були аж такими оптимістичними – ми отримали поразку в Кубку України від "Скали 1911". Чи були у вас сумніви щодо того, що сезон 2024/2025 навряд чи буде успішним?

Перш ніж продовжити, хочу висловити вдячність нашим Збройним Силам України, завдяки яким ми змогли досягти цього результату. Я вдячний акціонерам групи компаній "Епіцентр К", керівництву, тренерському складу, всьому персоналу, футболістам та нашим уболівальникам. Це спільний тріумф, адже ми разом створили цю історію. Щодо першої гри сезону, то відкрито скажу, що, незважаючи на виліт з Кубка України, я мав впевненість, що наша команда завершить чемпіонат, принаймні, у четвірці. Мене не полишало відчуття, що ми не опустимося нижче, ніж минулого року. Чому? По-перше, ми зберегли наш основний склад. А також посилилися такими гравцями, як Олег Білик, Євген Запорожець, а згодом до нас долучився й Володимир Танчик. Це було важливе підсилення, адже ці футболісти мали значний досвід в УПЛ. Щодо поразки від "Скали 1911", то, як кажуть, перший млинець завжди виходить гливким. Хоча варто визнати, що керівництво клубу висловлювало бажання досягти успіхів у Кубку України.

Проте у сезоні 2023/2024 "Епіцентр" досяг 1/16 фіналу, що також можна вважати успішним результатом. Чи прагнули вони до більшого, але не змогли цього досягти?

Перед початком цього сезону ми згадували про той Кубок. Тоді наша команда пережила невеличке падіння... У нас був дуже напружений графік, і, можна сказати, ми не впоралися з ним. Проте у сезоні 2024/2025 нам порадили спробувати покращити наш виступ. Але, на жаль, ми зазнали поразки. Я не сприймав це як катастрофу. Трохи пожурив хлопців, але зрозумів, що тепер ми можемо зосередитися виключно на чемпіонаті. Ви ж пам'ятаєте, з чого все починалося — не було чіткої інформації про старт сезону, то один тур переносили, то інший. Коли немає визначеної дати початку, це негативно впливає на підготовку. І, напевно, перша гра стала для нас показником того, що без належного настрою та відповідальності неможливо перемогти команду з Другої ліги. "Скала 1911" дала нам важливий урок.

Отже, можна стверджувати, що ця невдача виявилася корисною?

Цілком з цим погоджуюсь. Якщо говорити про нинішній футбольний сезон, то ми зазнали лише двох поразок - в матчі за Кубок "Скалі 1911" та у зустрічі з "Агробізнесом". І, повірте, ці невдачі насправді виявилися для нас корисними.

- Але якщо порівнювати ці поразки, вони дещо різні, адже "Агробізнесу" "Епіцентр" тоді міг не програти, якби дотиснув у другому таймі. А от зі "Скалою 1911" була зовсім інша гра.

Ситуація зі "Скалою" була досить непростою. Я завжди підкреслюю футболістам, що якщо вони не налаштуються перед грою, під час матчу вже нічого не вдієш. Тому я наполегливо вимагаю, щоб кожен гравець готувався психологічно до будь-якого суперника. Після кожної гри ми проводимо аналіз, розглядаємо наші дії, вказуючи як на помилки, так і на позитивні моменти. Влітку минулого року ми стикнулися з незрозумілим графіком та невизначеністю щодо старту сезону, що, можливо, позначилося на наших гравцях. Але це не може бути виправданням. Згодом ми почали демонструвати кращі результати - перемога в Тернополі, далі виграш над "Хустом", а також нічия з "Металістом". Поступово покращувалися як наша гра, так і результати.

В жовтні 2024 року команда зазнала серії з трьох нічиїх підряд, причому дві з них відбулися в Кам'янці-Подільському. Для деяких це може здатися непоганим результатом, але для "Епіцентра" такі результати не додали позитиву. Усі з нетерпінням очікували на перемоги! Чи можна знайти пояснення тим подіям, які сталися в жовтні?

Десь не вдалося дотиснути суперника, не змогли реалізувати свої моменти, а в деяких ситуаціях було справді важко. Пригадайте матч у Чернівцях: ми вели в рахунку і мали чисельну перевагу, але варто відзначити "Буковину", яка змогла зрівняти рахунок. Проте, після цього ми виглядали впевненіше. В домашньому матчі ми розгромили "Минай" з рахунком 4:0, а потім на виїзді здобули перемоги над "Прикарпаттям" та "Поділлям". Єдиний неприємний момент залишився від гри в Хмельницькому, коли ми пропустили на 93-й хвилині. Але тоді умови були настільки складними, що грати було важко, а поле залишало бажати кращого. Головне, що ми перемогли, і за підсумками гри, і за результатом.

Під час зимового відпочинку ви в різних інтерв'ю зазначали, що перед командою не стоїть чіткої мети потрапити до Прем'єр-ліги. Проте, ви також згадували, що керівництво клубу закликало вас спробувати. На момент перерви ваша команда займала перше місце, а ситуація в таблиці була досить складною, адже всі 8 команд мали шанси на підвищення. Які у вас тоді були думки? Чи вважали ви, що зможете так швидко пройти через цей фінал з 8 матчів?

- Ну, якщо скажу наче я знав про те, ми вісім ігор виграємо, це буде неправда.

- Та вам ніхто і не повірить!

- Дійсно, ніхто не повірить. Але наша команда, я та керівники ніде ніяких інтерв'ю не давали, в яких говорили б, що в нас завдання вийти в Прем'єр-ліги, як це робили деякі інші команди. Ми, відверто, про таке завдання говорили лише в маленькому колі. І це була моя ініціатива, я не хотів виносити наші плани у публічну площину, щоб не створювати зайвий тиск на хлопців. Президент ФК "Епіцентр" Іван Андрійович Черноног сказав гравцям: "Хлопці, в нас завдання - Прем'єр-ліга". І ми сіли всі разом, поговорили та домовилися, що докладемо кожен максимум зусиль, щоб виконати завдання. Але не афішуємо його. І кожного дня працювали над тим, щоб досягти мети.

Як ви вважаєте, чи могла команда "Епіцентр" стати жертвою недооцінки з боку своїх суперників у групі "Чемпіонська"? Адже у нашому складі немає яскравих зірок, бюджет не є найвищим, а багато експертів віддавали перевагу "Металісту 1925" та "Буковині" як основним фаворитам. Чи відчували ви цю недооцінку, чи, можливо, просто не звертали уваги на думку інших?

- Та я відверто не звертав увагу на чиїсь розмови. Якщо взяти ігри з "Буковиною", то ми вдома впевнено обіграли цю команду 2:0. Навіть шансу супернику на нічию не дали. Ну, а на виїзді 1:1... наша гра нам тоді не вдавалася. Із "Металістом 1925" у першому матчі, як я вже неодноразово говорив, ключовим став момент, коли Олег Білик "витягнув" пенальті. Він нас повернув у гру і ми перевернули все з ніг на голову. Звісно, в якихось аспектах "Металіст 1925" був кращим, але ми заслужено перемогли в тому матчі. Ну, а вже другий матч із харків'янами - на виїзді, тоді наші хлопці просто переграли суперника.

- Але, схоже, мало хто з експертів вірив у подібне.

У кожного є свої погляди та думки, і я не маю наміру переконувати їх словами. Наша мета — вийти на футбольне поле і довести все на ділі. Якщо бути відвертим, я не часто звертаю увагу на те, що говорять про нас. Це більше стосується гравців, які слідкують за цим. Проте я завжди намагаюся мотивувати їх, акцентуючи на важливості виконання завдань та дотримання нашого плану. Приємно, що мені вдалося донести це до команди.

Коли ваша команда раніше запланованого часу забезпечила собі місце в Прем'єр-лізі, хто був першим, хто висловив вам свої вітання?

- По суті, першими були моя дружина та син, які прийшли на матч у Києві проти ФК ЮКСА. Потім вже керівництво клубу, які також були на матчі та після гри завітали до нашої роздягальні. Та найпершими все таки були наші хлопці. Ми один одного привітали ще на полі після фінального свистка. Знаєте, ми зрозуміли, що зробили щось хороше, але тоді ще, напевно, не до кінця усвідомлювали те, що сталося.

Чи відчували ви в цій грі певний психологічний тягар, перебуваючи на межі виконання завдання?

Наприкінці матчу я зовсім не зміг стримати нерви. Останні п’ять хвилин були справжнім випробуванням, адже ЮКСА постійно тиснула, завдаючи ударів з кутових і флангових навісів. Це було важко витримати. Коли м’яч наближався до наших воріт, я просто закривав очі. Розуміти, що залишилося всього п’ять хвилин до виконання мети команди, було психологічно непросто. Хоча перед матчем ми знали, що попереду ще три тури, виграти у ЮКСА було критично важливо, щоб далі грати без тиску. Так хотілося перемогти в Києві, щоб потім насолоджуватися грою.

Чи стало після цього простіше?

- Все відносно. Тиск все одно був і на мене, і на футболістів. Бо ж почали говорити, що "Епіцентр" вже вийшов в УПЛ, їм нічого не потрібно. І прикро, що мало хто казав про те, якою працею нам далися ці перемоги. Я вдячний хлопцям, що вони пройшли цей шлях із піднятою головою.

Незважаючи на численні висловлювання та коментарі, команда незмінно дотримувалася свого стилю гри, вражаючи всіх агресивним атакувальним футболом та результативністю. Попереду чекав матч проти СК "Полтава". І знову відчувалося певне хвилювання, адже в цій зустрічі вирішувалося питання дострокового завоювання чемпіонського титулу...

- Звісно, вся команда розуміла, що потрібно "сьогодні" зіграти справжній чемпіонський матч. Тим паче, що грали при наших вболівальниках. Зібралися, вийшли та перемогли.

Якою мірою вболівальники з Кам'янця-Подільського підтримували свою команду? На кожній грі стадіон заповнювався практично до останнього місця. Чи дійсно атмосфера на трибунах підштовхувала гравців до нових досягнень?

Безумовно! Ми щиро вдячні за це. Протягом усього сезону трибуни стадіону були заповнені до відмови, і наша команда отримувала неймовірну підтримку. Це додає нам сили, адже ми граємо для вас, вболівальників. Навіть суперники, які завітали до нас, зазначали, що у нас панує справжня футбольна атмосфера. Люди приходили, підтримували нас і вболівали з усією пристрастю. Це дійсно надихає!

- Зараз у команди відпустка. Є трохи часу на аналіз та роздуми про майбутнє. Чи вже визначилися з тренувальними зборами? У першу чергу цікавить, коли команда збереться і в якому складі?

- Плануємо зібратися 20-21 червня на нашій базі в Дунаївцях. Там і будемо проводити збори. Домашні спаринги гратимемо в Кам'янці-Подільському, але про їхню кількість та суперників повідомимо пізніше. Стосовно змін у складі, то поки ми до кінця все не вирішили. Як я казав раніше, відсотків 70 футболістів продовжать виступати за "Епіцентр". У нас достатньо молоді хлопці, які амбітні та заслужили грати в Прем'єр-лізі й це їхня мрія. Своєю працею вони довели, що гідні виступати в УПЛ. Але поки не розуміють, яка це відповідальність. Звісно, потрібне підсилення, і воно буде. Нам по багатьом напрямкам треба підсилитися - і в організаційній структурі, і в комплектації. Та давайте відверто - нині українські футболісти "на вагу золота". Ми пішли шляхом, що взяли молодих хлопців, і хтось за 2, а хтось за 3 роки дійшов до Прем'єр-ліги. І зараз хлопці, яким по 23-25 років, у такому віці, в якому мають грати саме в УПЛ.

Проте варто зазначити, що саме тренерський склад — Сергій Нагорняк і Олег Надуда — виявив талант цих хлопців.

По-перше, футболісти досягли успіху завдяки своїй наполегливій праці. Наша роль полягала лише у спрямуванні їх зусиль. Я завжди намагаюся щось їм пояснити, проводжу невеличкі лекції на різні теми, спілкуюсь з ними як з друзями та надаю поради. Можливо, це також внесло свій вклад у їхній розвиток.

Чи вже визначено якісь цілі для наступного чемпіонату, який стане першим для "Епіцентра" в Прем'єр-лізі?

Дозвольте мені поки що утриматися від заяв, що наступного сезону ми отримаємо місце в єврокубках. У нас, безумовно, є цілі, але це не основна з них. Наш пріоритет — закріпитися в Прем'єр-лізі. Саме над цим ми й будемо зосереджуватися.