Що відомо про спробу нападу на блогера Сергія Стерненка?

Після обіду у п'ятницю, 2 травня, в приміщенні Шевченківського районного суду жінка в червоній куртці намагається приховати своє обличчя від камер і ухиляється від спілкування з представниками ЗМІ.

"Спочатку я відчула страх, а згодом несподівано закохалася в цю людину," - лаконічно пояснює вона судді Олені Мєлєшак свої мотиви замаху на 30-річного блогера та співзасновника благодійного фонду підтримки Збройних сил України Сергія Стерненка.

Людмилу Ч. затримали безпосередньо на місці злочину напередодні. 1 травня, близько полудня, вона чекала на Стерненка біля його дому і кілька разів вистрілила з пістолета, коли він виходив з під'їзду. Блогера супроводжували двоє охоронців: один із них допоміг йому сховатись у броньованому автомобілі, а інший затримав нападницю.

Для Стерненка напад завершився легким пораненням — куля пробила праве стегно. Вже наступного дня блогер вийшов в прямий ефір на своєму YouTube-каналі, де його підписників більше двох мільйонів, і впевнено заявив, що замовником вбивства є російська ФСБ, яка прагне помсти за підтримку ЗСУ та опір "агентам РФ" на його рідній Одещині.

Служба безпеки України, яка почала розслідування замаху на відомого активіста, дійшла до схожого висновку. 2 травня СБУ повідомила про виявлення доказів співпраці Людмили Ч. з Росією в її телефоні. "В кінці минулого року російські спецслужби дистанційно завербували її, коли вона шукала можливості швидкого заробітку в інтернеті", - зазначив речник СБУ Артем Дехтяренко.

Натомість безоплатний адвокат затриманої Анатолій Юрченко в суді виступив з сенсаційною заявою: його підзахисна нібито думала, що й сама виконує завдання СБУ.

В ході судового засідання адвокат озвучив свідчення підозрюваної Людмили Ч., зазначаючи, що кілька місяців тому її викликали на допит до центрального офісу СБУ в Києві. В процесі допиту їй погрожували звинуваченнями у державній зраді, нібито через закупівлю медичних препаратів, виготовлених на територіях, які перебувають під російською окупацією. Після цього Людмила отримала дзвінок від незнайомця, який запропонував їй таємну співпрацю з українською спецслужбою, щоб припинити справу.

На вимогу співрозмовника, що представлявся співробітником СБУ, Людмила Ч. спочатку виробляла вдома вибухівку чи то "речовину для боротьби з колорадськими жуками", як її називав у суді захисник Юрченко, обережно оглядаючись на присутніх в залі справжніх спецслужбістів. "Потім, людина, якій вона вже цілком довіряла, запропонував їй поранити чи ліквідувати Стерненка, мотивуючи тим, що Стерненко працює на ФСБ і всі ці прильоти по Києву - справа його рук", - продовжував адвокат.

Нападниця, під час свого свідчення перед суддею Мєлєшаком, розповіла, що навчилась стріляти всього за два заняття в одному з озброєних магазинів столиці. За її словами, пістолет Макарова їй передав чоловік, обличчя якого вона не встигла розгледіти до моменту замаху. Чи був це той самий "агент СБУ", який схиляв її до вбивства, жінка не змогла підтвердити. "Ми спілкувались тільки через Viber, я навіть не бачила його фотографії", - зазначила Людмила Ч.

"Як же тоді ви закохались?"- недовірливо перепитує суддя Мєлєшак.

"Слова... Все виглядало як у тумані", - зазначає підозрювана, раптово додаючи: "куратор з СБУ" пообіцяв мені пересадку нирки - через хворобу я вже два десятиліття вимушена проходити гемодіаліз.

Суддя Мєлєшак відправила Людмилу Ч. під варту на два місяці, окремо приписавши забезпечити хворій можливість тричі на тиждень проходити необхідний гемодіаліз. Оперативні матеріали, оголошені під час суду, не надто прояснили обставини замаху. Виявилось, що підозрювана перед замахом винайняла квартиру в будинку, де мешкала жертва, а наречена Стерненка раніше помічала кілерку на парковці.

Невдовзі сам блогер роз'яснив, що нещодавно переїхав до нового будинку, оскільки його попередня адреса стала відома в мережі. Як з'ясувалося, він вже деякий час отримував погрози, через що змушений був найняти охорону і навіть звернутися до СБУ за додатковими заходами безпеки.

Причиною подій стало вбивство давнього сподвижника Стернека з одеського осередку "Правого сектора" Дем'яна Ганула. 14 березня його застрелив 46-річний офіцер Збройних сил України Сергій Ш. Вбивцю затримали на місці злочину, і під час судового засідання, що проходило для обрання запобіжного заходу, він зізнався у скоєному. Проте слухання було закритим для представників ЗМІ, тому деталі трагедії залишилися невідомими. "Росіяни вбили Дем'яна Ганула, підштовхнувши виконавця до цього", - зазначив Стерненко 2 травня, натякаючи на схожість у обставинах обох злочинів.

"Кожен, хто зараз має хоч якесь значення для обороноздатності країни, є під загрозою. Росіяни будуть намгатися нас вбивати", - зазначив Стерненко, чий благодійний фонд лише в квітні зібрав близько 200 мільйонів гривень на потреби Сил оборони України.

Водночас активіст, відомий участю в чисельних вуличних протистояннях в Одесі у 2014-2018 роках, звератає увагу: замах на нього стався напередодні 11-ї річниці сутичок між одеськими антимайданівцями та футбольними ультрас, які закінчилися пожежею в Будинку профспілок та загибеллю 45 людей. І сам Стерненко, і загиблий Ганул, брали участь в заворушеннях на боці проєвромайданівських активістів, а пізніше неодноразово стверджували, що тим самим зупинили в Одесі "російську весну".

Стерненко протягом тривалого часу мав напружені стосунки з організаторами концертів російських артистів, одеськими забудовниками та мером Геннадієм Трухановим. Йому висунули кримінальні звинувачення за розбій, викрадення людини та напад на правоохоронців. Водночас, сам він став жертвою принаймні трьох замахів на вбивство. Під час одного з таких інцидентів у травні 2018 року, захищаючись, Стерненко вбив одного з нападників. Після резонансного судового розгляду та втручання СБУ, обвинувачення у вбивстві були зняті, а у грудні 2023 року справу закрили. Натомість, одного з учасників іншого нападу того ж року засудили до десяти років позбавлення волі.