Новий наставник має потенціал врятувати Олександрію, але навіть можливий виліт з УПЛ може виявитися корисним для команди.

Пережити етап "очищення" у Першій лізі може бути не таким вже й поганим вибором, про що свідчать уже наявні приклади.

У 21-му турі української Прем'єр-ліги команда "Олександрія" на своєму стадіоні зазнала нищівної поразки від "Динамо" з рахунком 0:5. Після матчу молодий тренер "містян" Кирило Нестеренко вибачився перед вболівальниками за цей невтішний підсумок, але незабаром у медіа з'явилася інформація про те, що "Олександрія" продовжить свій шлях під керівництвом нового тренера.

Звільнення 34-річного Нестеренка не стало справжньою сенсацією. Вже перед зимовою паузою стало очевидно, що цей спеціаліст не зміг впоратися з покладеними на нього завданнями на сезон. Однак тоді керівництво клубу, ймовірно, вирішило надати Кирилу останній шанс, давши йому кілька матчів у весняному циклі для виправлення ситуації.

Проте дива не сталося. Навпаки, коли регулярний сезон УПЛ відновився, стало зрозуміло, що "Олександрія" виглядає настільки незадовільно, що фактично стала однією з основних команд-аутсайдерів, поряд із безнадійною "Полтавою" та "Рухом", який перебуває на межі розпаду. Навіть у такій ситуації, щоб ухвалити рішення про звільнення Нестеренка, керівництву "Олександрії" знадобилося більше ніж чотири поспіль поразки навесні, коли команда не змогла забити жодного гола (0:3 проти "Оболоні", 0:1 від "Металіста 1925", 0:1 від "Шахтаря", 0:2 від ЛНЗ). Лише після принизливої домашньої поразки від "Динамо", яка стала останньою краплею, навіть найсліпішим стало зрозуміло, що шлях команди під керівництвом цього тренера є помилковим.

Проте, у цій ситуації поведінка керівництва "Олександрії" виглядає цілком зрозумілою. Справа в тому, що після історичного здобуття "срібла" під керівництвом Руслана Ротаня влітку, команда тривалий час шукала нового тренера, ведучи переговори з низкою відомих спеціалістів у вітчизняному футболі. Багато з них не наважилися прийняти запрошення "містян", оскільки не бачили справжніх перспектив для розвитку команди і не хотіли потрапити в ситуацію, де може статися стагнація. Натомість, молодий та зовсім недосвідчений у тренерстві Нестеренко виявився в іншій позиції. Йому потрібно було почати свою кар'єру, і тут з'явилася можливість очолити команду УПЛ, ще й діючого срібного призера — це стало прекрасним шансом підвищити інтерес до свого імені. В результаті, "підігріти" інтерес дійсно вдалося, але не зовсім так, як сподівалися як сам Кирило, так і керівництво клубу.

Після того, як команда провела 21 матч, стало очевидно, що "Олександрія" в цьому сезоні перебуває у боротьбі за виживання. Із значною ймовірністю йдеться лише про шанси на потрапляння в зону перехідних ігор. Звичайно, теоретично "містяни" можуть спробувати піднятися вище, проте ці надії виглядають радше як фантазія, яка значно віддалена від реальності.

Щоб "Олександрія" не опинилася за межами УПЛ, головним завданням є подолання кризової команди "Рух". Чи можливо це? Прогнозувати важко, але прихід нового головного тренера може дати необхідний імпульс для команди, яка спробує піднятися з зони вильоту до зони стикових матчів. Відставання від "Руху" поки що значне, але попереду є важливі матчі, в яких потрібно не лише здобувати очки, а й перемоги. Зокрема, це зустрічі з "Полтавою", "Епіцентром" та "Рухом", а також матчі, в яких можна сподіватися на позитивний результат проти "Вереса", "Колоса", "Карпат" та інших. По суті, до завершення чемпіонату "Олександрії" залишився лише один поєдинок з лідируючою групою – проти "Полісся", а решта команд з нижньої частини таблиці вже позаду.

Ще одне запитання: чи буде "Олександрії" корисно зберегти місце в УПЛ, навіть якщо це відбудеться через стикові матчі? Поточний сезон, навпаки, демонструє, що клубу та команді буде корисніше пройти через певний етап "очищення" в Першій лізі. Причина в тому, що експерименти з тренером Нестеренком та запрошення великої кількості незрозумілих іноземних гравців, які, здається, підписувалися, як у грі Football Manager, виглядали досить дивно після успішного "срібного" сезону під керівництвом Ротаня та, здавалося, стабільної системи управління клубом.

Хтось може заперечити - мовляв, влітку 2025-го "Олександрія" втратила не тільки Ротаня, а й деяких ключових гравців, як, наприклад, Безерру, Калюжного, Мартинюка, Шабанова, Кравченка та інших. Безумовно, це правда, але ж давайте оцінимо ситуацію з іншого боку. Клуб не влаштовував тотального розпродажу усіх своїх активів, інакше в команді точно не залишилися б Мігел Кампуш та Теді Цара, на яких був попит на трансферному ринку як мінімум після завершення минулого сезону. Більше того, просто погляньте на список легіонерів, яких покликала до себе "Олександрія" в поточному сезоні: Браян Кастільо, Фернандо Енріке, Хуссейн Туаті, Папа Ндіага Яде, Жослен Беїратш, Жонатан Да Сілва, Жота, Мауро Родрігеш... Вісім футболістів-іноземців, з яких фактично можна було б виліпити нову команду, проте чи багато із них, говорячи об'єктивно, запам'яталися вам під час перегляду матчів "Олександрії" і показали класний футбол після переїзду до України? Питання, якщо що, швидше, риторичне...

Розмови про те, що "Олександрія" не має грошей, аби запрошувати більш класних та майстерних виконавців також давайте відкладемо убік. Грошей в цього клубу немає, якщо порівнювати із "Шахтарем", "Поліссям", "Металістом 1925" чи "Карпатами", але аж ніяк не із середньостатистичним клубом-учасником нинішньої УПЛ. Навпаки, якщо ви знаходите можливість кликати до себе гравців зі Швейцарії чи Португалії, то як мінімум за "тарілку борщу" ці виконавці вам навряд чи обходяться, а тому певні кошти на це витрачати доводиться. Та й новин про якийсь економічний крах в "Олександрії" ніколи не було і немає, тому якщо мову про щось і варто вести, то виключно про менеджерські прорахунки, починаючи із кандидатури наступника Руслана Ротаня на тренерському містку, й закінчуючи більшістю новачків-футболістів, чий рівень або не відповідає УПЛ, або ж не був розкритий наставниками навіть на половину.

У цьому контексті ситуація в "Олександрії" дещо перегукується з викликами, які пережив "Металіст 1925" у сезоні 2023/24. Тоді цей амбітний харківський клуб також в один момент опинився на невірному шляху в трансферній політиці та виборі головного тренера. Залучені ветерани, такі як Юрченко, Гармаш, Імереков, а також досвідчений Борячук і молодий талант Сидоров під керівництвом Віктора Скрипника, змогли вивести харків'ян до Першої ліги. після чого постало питання про те, чи продовжать власники інвестувати в клуб.

На щастя для "Металіста 1925", їхні власники виявилися людьми з характером, завдяки чому за рік у Першій лізі вдалося суттєво змінити ситуацію. Вони провели перебудову, налагодили роботу в кадрових питаннях та визначилися з підходом до трансферів. Це дозволило команді повернутися до елітного дивізіону, де вона наразі займає заслужене місце у верхній частині таблиці. Більше того, сучасний "Металіст 1925" під керівництвом Младена Бартуловича став значно зрозумілішим проектом у порівнянні з тим, що існувало в сезоні 2023/24, коли команду очолював Віктор Скрипник.

Не виключено, що і "Олександрії" було б набагато корисніше за підсумками цього сезону все ж таки вилетіти до Першої ліги. А там вже стане ясно остаточно: наскільки серйозним є інтерес власників клубу до їхнього футбольного дітища, і якщо воно їм дійсно важливе, то почнуться, нарешті, реальні процеси перебудови системи, завдяки чому під корінь будуть викорчовані наслідки останніх невдалих експериментів, а на розчищеному місці почне вибудовуватися щось нове - є надія, що куди більш зрозуміле та успішне.

Після знакової здобуття "срібла", яке стало неабияким успіхом для "Олександрії", клуб не зумів реалізувати ключові кроки для свого подальшого розвитку. Просте перебування в середині турнірної таблиці після такого значного досягнення, безсумнівно, не могло розглядатися як прийнятна перспектива, особливо з огляду на амбітні цілі. Проте, спроби досягти більшого виявилися поза досяжністю клубу, зважаючи на його фінансові можливості. Таким чином, вигравши більше, ніж очікувалося, "Олександрія" не змогла реалізувати потенціал для подальшого розвитку своєї ідентичності. Цей проект опинився в руках людей, які, через брак досвіду, змушені були імпровізувати, експериментувати та шукати нові рішення. Однак те, що чудово працює в грі Football Manager, часто не приносить успіху в реальному житті, про що свідчить нинішня ситуація "Олександрії".

У "Металісті 1925" після завершення сезону в Першій лізі зрозуміли, які фінансові ресурси можуть бути виділені для команди, а також які цілі варто ставити на найближчі роки. На цій основі команда знайшла головного тренера з відповідними навичками та гравців, здатних виправдати сподівання. Натомість в "Олександрії" поки що не спостерігається подібного підходу, і незрозуміло, чи усвідомлює керівництво клубу цю ситуацію на даний момент. Можливо, для того, щоб зробити реальні висновки і бути готовими до рішучих змін, команді потрібно буде спочатку зазнати вильоту до Першої ліги, де кардинальні трансформації стануть не просто бажаними, а справжнім випробуванням для клубу.