Не намагайтеся знайти раціональність у жіночому тенісі. Пригоди кар'єри Даяни Ястремської нагадують американські гірки.

У заголовку йдеться про футбол, однак ця фраза може бути застосована і в інших видах спорту. Коли мова заходить про теніс, зокрема жіночий, фанати можуть влаштувати палкі дебати щодо того, що саме цей вид спорту найбільше підходить під даний вислів. Яскравим прикладом є Даяна Ястремська. Своїм виступом вона може підтвердити цю думку. Розгляньте самі.

Даяна - однолітка нашого тисячоліття. Її спортивна кар'єра почалася, здається, без жодних злетів і падінь. У родині Ястремської було чимало коштів для співпраці з провідними тренерами, тому вона впевнено та поступово підкорювала тенісні вершини. Це контрастує, наприклад, із шляхом Марти Костюк.

У 2016 році Даяна досягла фіналу в парному розряді на юніорському Australian Open, а також вийшла до вирішального матчу Вімблдону. Ці досягнення дозволили українській тенісистці зайняти шосту позицію у світовому рейтингу серед юніорів. Одночасно вона також намагалася себе проявити в професійному тенісі, вигравши свій перший турнір з призовим фондом у 25 тисяч доларів у лютому 2016 року, коли їй було лише 15 років.

У 2017 році настав час для 100-тисячного турніру в Санкт-Петербурзі. Перед цим Даяна, отримавши спеціальне запрошення на змагання серії WTA International (тепер відомі як WTA 250) у Стамбулі, змогла досягти стадії чвертьфіналу.

Про Даяну Ястремську почали активно говорити, і українські аналітики майже одностайно вважали її потенційною першою ракеткою світу. У 2018 році вона розпочала тренування в академії відомої Жустін Енен, що швидко дало свої результати. З жовтня 2018 до травня 2019 року українка здобула три титули на "інтернешнлах", ставши в 18 років і 4 місяці наймолодшою українкою в історії, яка виграла змагання на рівні WTA. Сезон 2019 року Ястремська завершила на 22-му місці в світовому рейтингу.

На початку 2020 року Даяна досягла свого першого фіналу на турнірі Прем'єр (тепер WTA 500) в Аделаїді, де зазнала поразки від талановитої Ешлі Барті. Тоді небагато хто міг припустити, що це стане одним із найзначніших моментів у кар'єрі української тенісистки, а подальший шлях виявиться справжніми американськими гірками, що стрімко ведуть вниз.

За півтора місяці після Аделаїди світ накрила пандемія коронавірусу. Ястремська на карантині займалася волонтерством, спробувала себе як співачка. О, скільки разів у майбутньому їй пригадуватимуть ті пісні вболівальники! Тому що після поновлення змагань Даяна виглядала своєю блідою тінню, а на початку 2021-го прогриміла новина про заборонений препарат, метаболіт местеролону, знайдений у її допінг-тесті.

Історія боротьби Ястремської за доведення своєї невинуватості заслуговує на окрему увагу, проте в червні всі звинувачення з неї були зняті, і їй дозволили брати участь у турнірах. Незважаючи на це, її кар'єра все ще переживала труднощі. Протягом наступних двох з половиною років вона продовжувала змагатися, часто опиняючись на межі топ-100 світового рейтингу, а іноді навіть за його межами.

І раптом настала пора Australian Open-2024! Ястремська опинилася в ситуації, коли їй довелося проходити кваліфікацію, адже її позиція в жіночому рейтингу була досить низькою. Але навіть у цих умовах вона ледь змогла пройти далі, адже в кожному з трьох поєдинків зіграла три сети до максимальної межі.

Хто міг передбачити, що Даяна в підсумку дійде до півфіналу змагання, перемігши на своєму шляху п’ять представниць провідної п’ятірки світового рейтингу, включаючи тодішню чемпіонку Вімблдону Маркету Вондроушову? Яка логіка може пояснити той факт, що її агресивний стиль гри виявиться успішним п’ять разів поспіль, якщо раніше навіть два виграні матчі підряд здавалися значним досягненням?

Після цього знову настала невдача. Протягом цілого року Ястремська не змогла здобути більше двох перемог поспіль. Після Australian Open-2025, не змігши зберегти значну частину 810 очок, здобутих за минулорічний півфінал, вона опустилася в восьмий десяток світового рейтингу, залишаючи за собою абсолютно невизначені перспективи.

У Лінці перші півтора матчу з не найсильнішими суперницями не вселяли особливого оптимізму. Лише у другій партії зустрічі з Ружич Даяна почала демонструвати свій справжній потенціал. Коли у неї "полетіло", суперниці могли лише шукати укриття. Це на власному досвіді відчула Марія Саккарі в чвертьфіналі. Потужна грекиня, яка також віддає перевагу агресивній грі, змогла виграти всього 3 (!!!) м'ячі в активній боротьбі за весь матч. Подібна ситуація сталася і з Кларою Таусон у півфіналі, тільки на рахунку у неї було трохи більше виграних м'ячів. Але, зрештою, це не змінило підсумкового результату.

Фінал з Александровою сміливо можна назвати відображенням усієї кар'єри Ястремської за дві з лишком години. 2:6 у першому сеті. Швидкі 0:3 у другому. Раптом 9 виграних геймів поспіль! І все одно поразка у підсумку після програної з 40:0 своєї подачі.

Як Даяні вдається досягати успіху? Що ми можемо очікувати від неї в майбутньому? Це неможливо передбачити. Адже не слід шукати раціональність у жіночому тенісі. Чи не за це ми його і цінуємо?