Львів проводить в останню путь трьох героїв-захисників.

У понеділок, 15 грудня, місто Львів попрощається з трьома військовими, які віддали своє життя в боротьбі з російськими окупантами. Інформацію про цю подію надав Львівський портал, посилаючись на пресслужбу міської ради.

Чин похорону Андрія Солтисіка та Романа Тарновського розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Андрія Солтисіка і Романа Тарновського похоронять на Личаківському цвинтарі, у секторі почесних поховань номер 87, що розташований на вулиці Пасічній.

Чин похорону Івана Маркевича розпочнеться об 12:00 у храмі Різдва Пресвятої Богородиці (вул. Іздрика,6). Поховають воїна на Брюховицькому кладовищі.

Львів'яни, приєднайтеся до вшанування пам'яті загиблих захисників, утримуючись у цей період від святкових і розважальних подій.

Біографічна інформація про військовослужбовців:

Львів'янин Андрій Солтисік (25.09.1985 - 09.12.2025) навчався у СЗШ №36, здобув професію техніка-будівельника у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну, згодом - у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.

Працював у сфері продажу на приватних підприємствах.

За словами близьких, Андрій мав велику пристрасть до футболу і був вірним уболівальником футбольного клубу "Карпати". Він захоплювався читанням, а також глибоко цікавився історією України, яку знав на досконалому рівні. Андрій був справжнім патріотом, відзначався чудовим почуттям гумору, завжди усміхався і охоче допомагав іншим. Він активно долучався до Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Воював на Донецькому, Південнослобожанському, Курському, Луганському та Запорізькому напрямках у складі 210 окремого штурмового полку.

Нагороджений медаллю "За поранення", Андрій Солтисік залишив після себе матір та сестру.

Роман Тарновський, уродженець Львова (16.07.1989 - 02.06.2025), розпочав свою освітню подорож у ліцеї №2, а пізніше отримав диплом у Технічному коледжі Національного університету "Львівська Політехніка" та в Львівському інституті менеджменту.

Мав досвід роботи в області радіоелектроніки на комерційних підприємствах.

Зі слів рідних, Роман захоплювався радіоелектронікою, любив тварин та був палким уболівальником футбольного клубу "Карпати". Був світлою та щирою людиною, вирізнявся справедливістю, доброзичливістю й товариськістю.

У 2023 році я вступив на захист своєї Батьківщини від агресії російських військ. Воював за територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому фронті, перебуваючи у складі 3-го прикордонного загону, названого на честь Героя України полковника Євгена Пікуса (Луганського прикордонного загону-бригади "Помста") Державної прикордонної служби України.

Отримав нагороду від командування 93 окремої механізованої бригади "Холодний яр" II ступеня, а також медаль "Ветеран війни".

У Романа Тарновського є батьки, брат з родиною, похресник, племінники, дві бабусі, хрещені батьки, а також близькі родичі та друзі.

Іван Маркевич (29 березня 1985 - 3 грудня 2025) родом з Брюховичів. Освіту здобував у Львові в навчальному закладі №41.

Проходив строкову військову службу. Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

За розповідями близьких, Іван вирізнявся доброзичливим характером і миролюбністю. Він захоплювався приготуванням їжі, обожнював музику та проводив вільний час на природі. Завдяки своїй працьовитості та готовності прийти на допомогу, його завжди цінували оточуючі.

У 2024 році став на захист України від вторгнення російських окупантів. Виконував бойові завдання на Херсонському напрямку у складі 34 окремої бригади берегової оборони Військово-Морських Сил ЗСУ. Нагороджений медаллю "Ветеран війни".

У Івана Маркевича залишилися брат і його сім'я.