Збірна Бельгії: ми здобудемо досвід. Було б чудово отримати й позитивні враження.

Теоретично та візуально збірна України отримала найскладнішого суперника в плей-оф Ліги націй — команду Бельгії. Проте на ділі ситуація не є такою простою. І не варто вважати все так погано.

На перший погляд, у групі Бельгія - Угорщина - Сербія - Шотландія можна було б обрати будь-яку команду, але лише не команду Доменіко Тедеско, адже "червоні дияволи" безумовно належать до світової футбольної еліти.

Проте зараз так склалися зірки, що головному тренеру національної команди України немає приводів нарікати на жереб.

В цілому немає підстав.

А все тому, що на даний момент збірна Бельгії втратила всю міць та естетику. Від тієї команди, яка нещодавно виходила до півфіналу ЧС, залишилася одна назва.

Перезмінка стала основною проблемою сучасної збірної Бельгії. З відходом Едена Азара закінчилася ціла епоха, і з цим необхідно навчитися жити.

Однак, ця епоха, що минула, могла пройти менш непомітно, менш резонансно, якби національна федерація зробила правильний вибір на посаду головного тренера збірної.

Проте вибір зупинився на Доменіко Тедеско — молодому коучі, який уже встиг заробити неоднозначну репутацію. На жаль, колишньому наставнику московського "Спартака" не вдалося досягти нового етапу у своїй кар'єрі.

Більше того, під його керівництвом національна збірна Бельгії вперше у своїй історії опустилася нижче за друге місце в Лізі націй. 2021-го Бельгія билася за перемогу в цьому турнірі, 2025-го битиметься за те, щоб залишитися в дивізіоні А.

Якось, хоча й непомітно, збірна Бельгії швидко опинилася в тіні безликих, але вправних команд. Тедеско старався знайти вирішення цієї проблеми, але з кожною спробою його шляхи все більше віддалялися від бажаного результату.

Хрестоматійним прикладом неприйняття нинішнього тренера "червоних дияволів" є історія Тібо Куртуа - наразі колишнього голкіпера збірної Бельгії. Воротар "Реала" нібито образився на те, що Тедеско після відходу Азара-старшого віддав капітанську пов'язку не йому, а Лукаку.

На мою думку, вся ця ситуація не заслуговує навіть на увагу. Вважаю, що можна було б досягти компромісу. Проте Куртуа не виявив бажання його шукати. А чому ж шукати порозуміння з тренером, який не має жодних досягнень?

Тібо чудово розумів, що зараз зі своєю національною збірною він може швидше втратити, ніж придбати. Те, що "дияволи" йдуть низхідною, було видно вже на Євро-2020. Далі мало бути лише дно.

І воно було, це дно. З Куртуа воно також було б неодмінно. Але хитромудрий Тібо вирішив піти. Спостерігати збоку.

З боку спостерігати за в'яненням колись однієї з найкращих збірних світу виявилося справою дуже невдячною. І нецікавою.

Насправді виявилося, що замінити Куртуа та Азара Тедеско не вдалося. Більше того, відмовившись від ветеранів - Вітселя, Карраско і Вертонгена, новий наставник бельгійців не зміг знайти їм рівноцінної заміни.

Як він не зміг знайти заміну для травмованих Де Брюйне і Тома.

Без цих вищезгаданих семи футболістів збірна Бельгії стала такою собі непересічною командою.

Про її звичайність ми мали можливість судити не лише з чужих розповідей, а й за результатами Євро-2024, де "червоні дияволи" опинилися в одній групі зі збірною України.

Бельгія була "матковою" командою у нашому квартеті на Євро, проте свого статусу абсолютно не підтвердила.

У фінальному матчі групового етапу збірна Бельгії завершила гру з командою України без жодного забитого м’яча. Тоді здавалося, що наш опонент діє суворо, орієнтуючись на результат. Проте насправді їхня гра відображала їхні реальні можливості.

Перший матч плей-оф Євро-2024 для бельгійської команди став для них завершальним: вони програли збірній Франції з рахунком 0:1.

І ту поразку від "мушкетерів" не можна вважати помилкою чи випадковістю, бо надалі тенденція підтвердилася. Бельгія та Франція зустрілися в одній групі Ліги націй, і підопічні Тедеско програли обидва матчі - 0:2 та 1:2.

Відносини "червоних дияволів" з ще однією сильною командою в групі - Італією - вийшли не надто вдалими: вони зіграли внічию 2:2 та зазнали поразки з рахунком 0:1.

Ось і вийшло, що бельгійці у своїй групі боролися винятково за збереження елітної прописки, а не за вихід у плей-оф.

Третє місце у групі команді вдалося відстояти у боротьбі з Ізраїлем. Але лише завдяки кращій різниці забитих-пропущених м'ячів у особистих зустрічах - 3:1 та 0:1.

Таким чином, з гегемона європейського футболу збірна Бельгії стала звичайною командою.

Of course! Please provide the text you would like to be made unique, and I'll be happy to help.

І цей вітер змін торкнувся не лише Куртуа, який виявився не в змозі впоратися з ситуацією, через що Тедеско вирішив втрутитися, а й Лукаку, задля якого новий тренер бельгійської команди і почав вносити зміни.

Новоспечений капітан бельгійської збірної, який брав участь у завершеному турнірі Ліги націй, зіграв лише один матч — програшну гру вдома проти Італії. Ромелу звернувся до Тедеско з проханням не включати його до складу національної команди, посилаючись на необхідність кращої підготовки до клубних зустрічей.

І ось так, не миттям, так катанням, збірна Бельгії і опинилася там, де й опинилася. Тобто виявилася балансуючою на межі еліти та решти.

Безумовно, "червоні дияволи" навіть у такому - розібраному та сирому вигляді - залишаються серйозним опонентом для будь-якого суперника. Однак, на мій погляд, зараз, тобто наприкінці березня наступного року, - це найкращий час, щоб перетнутися з командою Тедеско.

Малоймовірно, що за цей короткий проміжок часу ця команда зможе покращити свої можливості.

Не станеться. Навіть якщо Де Брюйне відновиться після своїх травм, найкраще, що було в цій команді, залишилося позаду. Крім того, КДБ вже оголосив про свою відставку з національної збірної. Заміни для лідерів, які пішли, не існує, і навряд чи з’явиться. Бельгійський футбол не настільки продуктивний, щоб щороку випускати нове золоте покоління.

Сучасна команда Бельгії не здатна претендувати навіть на срібло. Хіба що на щось більш скромне, як олово.

Але навіть не в цьому суть. Адже, знову-таки, все пізнається порівняно. Порівняно зі збірною Бельгії національна команда України все одно залишається аутсайдером, адже попри очевидні проблеми "дияволів", наші проблеми ще очевидніші. Ще більш показові.

І ось у цьому якраз і є шанс нашої команди. Нам втрачати нічого. Ось у матчах проти Угорщини чи Сербії нам точно було б щось втрачати. У разі поразки. А зараз - ніхто, і навіть я, не наважиться метати каміння в наш город, якщо у підсумку ми не здолаємо цього суперника. Оскільки цей суперник, незважаючи на всі свої болячки, залишається рівнем вище за збірну Реброва.

А якщо це так, то в наступних зустрічах з бельгійцями нам залишається тільки сподіватися на успіх.

Досвід — це лише початок.

Але дуже хотілося б, щоб наша головна команда країни разом із досвідом набула б й позитивних емоцій.

Сергій Ребров - справжній фахівець у плей-оф. Нехай це стане підтвердженням його майстерності.