"Найцінніша вдячність – від військових": учні Рівненщини влаштовують велопробіги на підтримку перемоги.

84-річний дідусь з Черкас щодня в'яже теплі шкарпетки для наших воїнів, а школяр з Чернігівської області готує смаколики на підтримку фронту. Кожен з них робить свій внесок у спільну перемогу. Учні з Антонівки на Рівненщині зібрали понад 20 тисяч гривень під час велопробігу на підтримку захисників. Цю благодійну акцію започаткував семикласник Назар Довбенюк, який вже провів три такі збори і не має наміру зупинятися.

Назар – звичайний хлопчик, який захоплюється рибалкою та футболом. Проте, з раннього віку він виділявся добрим серцем, мудрими роздумами і глибокою любов'ю до своєї країни. Ці почуття стали ще сильнішими після початку повномасштабної агресії, – ділиться з "ФАКТАМИ" його мама та педагог-організатор місцевого ліцею Олена Довбенюк. – Незважаючи на те, що наше село далеко від зони бойових дій, тривоги все ще лунають, і діти змушені ховатися в укриттях. У вільний час вони плетуть маскувальні сітки, малюють малюнки для військових і збирають продуктові набори. Окрім того, рік тому на фронт пішов рідний дядько Назарчика, і хлопчик дуже стурбований його долею.

Ідея організовувати благодійні велопробіги у нього виникла випадково. На Рівненщині раніше організовували схожі, але на мотоциклах. Назар вирішив, що на роверах буде ідеальний варіант.

Мені захотілося підтримати наших героїв. Адже багато знайомих зараз на фронті. Ми—діти, і хоч не можемо йти на війну, сидіти без діла неприпустимо. Потрібно бути корисними. Я вирішив зробити щось, що дійсно стане в нагоді армії. Велозабіг — це не лише спосіб збору грошей, а й можливість об'єднати дітей, задіяти громаду та наблизити перемогу, — ділиться хлопець. — Моя мама підтримала цю ідею, але я й сам впертий. Якщо вже щось задумав, то ніщо не зупинить. Перший велозабіг відбувся восени 2023 року, коли я тільки почав навчання в шостому класі. Мені допомогли організувати захід друзі з сусіднього села Городок. Ми проїхали сім кілометрів, підготували плакати, взяли національні прапори. По дорозі зупинялися автомобілі, і люди охоче жертвували гроші. В результаті зібрали близько 2500 гривень. Хоча сума не така велика, вона все ж стала вагомим внеском. На ці кошти ми купили шкарпетки для бійців і відправили їм.

Під час другого та третього велозмагань дітям вдалося зібрати більше 13 тисяч гривень на кожному з них.

Діти мріяли про придбання військового дрона Mavic, але необхідна сума виявилася недосяжною. Тому в ліцеї вирішили організувати ярмарок, проте зібрати потрібні кошти не вдалося. В результаті було вирішено купити тепловізор. Під час четвертого забігу вдалося зібрати 20250 гривень, -- розповідає пані Олена. -- Ці кошти були передані бригаді, де служить дядько Назарчика. Вони будуть використані для РЕБ. Також до збору коштів активно долучився педагогічний колектив.

За інформацією Назара Довбенюка, він планує продовжувати організацію велопробігів двічі на рік - навесні та восени.

"Можливо, хтось знайде в цьому натхнення і втілить щось подібне у своєму житті," -- говорить Назар. -- "Я буду щасливий, якщо зможу дати комусь поштовх до дії. Мене та моїх друзів надихають слова вдячності від бійців. Вони навіть залишають коментарі на сторінці нашого ліцею в соцмережах, дякуючи нам і нашим батькам за виховання. Такі миті викликають сльози на очах. Моя єдина мрія -- це мир, і щоб усі бійці повернулися додому живими."

Раніше "ФАКТИ" повідомляли, що з моменту початку повномасштабної агресії 73-річна переселенка з Харкова Тетяна Печеніжська, разом зі своїм чотирилапим другом Джеккі, активно збирає гроші для підтримки військових.

На зображенні в заголовку Назар Довбенюк (по центру) разом із друзями та зібраними коштами.