Мрія Дайча. Команди, що виділяються в АПЛ за виконанням виносів, подач і ударів головою.

Збірна найкращих у чемпіонаті за показником голів, збірна найкращих за показником гольових пасів, збірна найкращих за середньою оцінкою - це вже "золотий стандарт", проте цим нікого не здивуєш. Збірна найкращих за зростом - це вже краще, проте не надто корисно: от дізнаєшся ти, що Берн найвищий серед крайніх оборонців в АПЛ, і як використаєш цю інформацію? Інша справа - збірні за якимись неочевидними статистичними показниками. І знайомитись з такими цікаво (бо кожен другий представник - неочікуваний), і під час спільного перегляду матчів можна похизуватися перед другом/колегою, що ось настільки глибокі знання маєш! Оце я посидив, подивився на футболістів "Тоттенгема", які збилися на навіси у матчі проти "Ноттінгем Фореста" (51 крос за 90 хвилин!), та подумав: ось воно! І сів розбиратися, хто у цій простій "грі в навіс" найкращий...

Пропонуємо вашій увазі три збірні, що складаються з найкращих футболістів АПЛ, які відзначилися у таких категоріях: виноси, точні кроси та удари головою за матч. Використовуватимемо схему 4-3-3 та її варіації. Щоб потрапити до нашої команди, гравець повинен був зіграти принаймні у 20 матчах чемпіонату, адже як ми можемо включити виконавця до складу, якщо не мали можливості спостерігати його гру? У разі однакових середніх показників перевага надається тому, хто провів більше хвилин на полі: така вибірка є більш об'єктивною.

На воротах нашої прямолінійної команди стоятиме Поуп, який, якби не існувало Вікаріо з його показником у 1.5 виноси за матч, випередив би свого найближчого переслідувача аж у півтора рази. Тут фіксуємо цікавий момент: обидва найкращих кіпери чемпіонату в аспекті гри на другому поверсі ще й є гарними шот-стоперами. Просто регулярно знімати подачі недостатньо, щоб грати в АПЛ. В обороні Поупу найбільше допоможуть Мурільйо та Брентуейт - кремезні хлопці, які виступають за клуби, котрі більшу частину матчів сезону провели у глухій обороні. На краях їм, якщо знадобиться, допоможуть Ван-Біссака (а ви уявіть: "МЮ" віддав оборонця, який і крутий в дуелях унизу, і виноси робить, а тепер сам пропускає пачками) та наш Миколенко. Українець, до речі, має дуже круті оборонні показники та посередні атакувальні - було б круто побачити його у команді з трійкою центральних захисників. Як крайній центральний вписався б чудово.

У півзахисті виступають Ндіді, Соучек та Нергор. Дві з трьох команд знаходяться в нижній частині таблиці, а одна займає середину, тому їхня присутність цілком зрозуміла: для уникнення пропущених голів клуби змушені глибше розташовувати навіть своїх півзахисників. В лінії атаки можна побачити Уаттара (хоча його зріст - лише 177 см), а також Мбемо та Гаррісона (зізнаюся, що в порівнянні з цими гігантами, які мають зростання 1.71 та 1.75, Уаттара виглядає досить високим). Останні два гравці підтверджують перевагу своїх команд у нашій збірній - вже двоє представників "Брентфорда" та три з "Евертона". Очолить цю команду Нуну Санту, адже його "Ноттінгем" займає перше місце в рейтингу клубів дивізіону за кількістю виносів м'яча зі штрафного майданчика - 30.5, що на два більше, ніж у будь-якого іншого клубу. До речі, найближчим переслідувачем є "Евертон". Якщо б не звільнення Дайча, можна було б очікувати, що "іриски" були б на висоті. Але навіть так, вони все ще демонструють перевагу в цьому аспекті, тому кажемо "дякуємо!" Шону та продовжуємо далі.

Жоден воротар АПЛ не має кросів у цьому сезонів, тож вимушені шукати альтернативу. З цим легко: припускаємо, що найбільше такій команді буде корисним кіпер, який може зробити точний дальній пас. Якщо так, то наш кандидат - Пікфорд з показником у 391 успішно виконаний лонгбол у чемпіонаті. Отже, кроси будуть вішати за нього. Хто? Еступіньян та Порро, які випередили в тому числі Діня та ТАА, які проводять сильний сезон. Певний внесок зможуть зробити Мурільо та ван Геке - одні з небагатьох центральних оборонців, які здатні не лише розкидувати м'ячі на фланги, але й спрямовувати їх з флангів у центр штрафного майданчика. У півзахисті схожу функцію у нас виконають Перейра, Кук та Райс. Якби не останній, трійка вийшла б геть гіковською. Але й так добре.

Центральні нападники рідко виконують кроси, оскільки в моменти, коли вони перебувають на флангах, у карній зоні, як правило, нікого немає. Проте деякі команди знаходять спосіб вирішити цю проблему завдяки регулярним врива­нням півзахисників у штрафний майданчик. Одним із таких клубів є "Фулгем", який радий, щоб Хіменес, окрім завершення атак, також забезпечував передачі для партнерів. Серед крайніх футболістів виділяються Нету, який торік відзначився 9 гольовими передачами в АПЛ за "Вулвз" і, схоже, отримав свободу дій від тренера на новому місці, а також Мбемо, щодо якого це вже друге згадування сьогодні. Він не тільки виконує подачі на ворота суперника, але й активно допомагає в обороні - надзвичайно цінний гравець. Команду очолюватиме Марко Сілва, адже його "Фулгем" займає перше місце в країні за кількістю точних кросів у штрафний майданчик за гру. Хоча вони також є лідерами за кількістю неточних передач, цей момент залишимо поза увагою.

У нашій команді всього два воротарі, які цього сезону здійснювали удари головою по воротах суперників. Кожен з них зробив це лише один раз і, на жаль, обидва не змогли влучити у ціль. Вибір був непростим, але я вирішив включити до складу Кепу: його спроба зайняла менше часу. Якщо в кінці матчу нашій команді знадобиться допомога при стандарті, іспанець може стати в нагоді. Проте, звичайно, більшу користь принесуть центральні захисники – Міленкович і Лакруа. Поява першого свідчить про присутність представника "Ноттінгему" в кожній з наших команд, що підкреслює, як якісно колектив грає в простий футбол. Наші флангові захисники – Гвардіол та Джастін – також можуть продемонструвати гру головою. Цікаво, що обидві команди, з яких вони походять, мали невдалий сезон, і, можливо, саме тому захисникам доводилося частіше підтримувати атакуючі дії своїх команд.

Наш півзахист справжня зіркова команда. Тут можна зустріти Каземіро, переможця Ліги чемпіонів, а також Меріно, який забивав переможні голи головою в АПЛ. Не можна не згадати і Соучека, який встигає грати за нашу команду, демонструючи свої навички в іграх на відбивання, а також за національну збірну, де він є одним із лідерів за ударами головою. У трійці нападників ми використаємо потужних форвардів. Серед них - Голанд, що цілком очікувано. Присутність Калверта-Льюїна також не повинна шокувати: хоча останнім часом його гра не завжди на висоті, він досі вправно виграє м’яч у повітрі. І, звичайно, завершить наш склад таргетмен Онуачу, чий зріст у 201 сантиметр робить його ідеальним кандидатом для цього списку. А очолить нашу команду, уявіть собі, Арне Слот. Так, саме його "Ліверпуль" є лідером АПЛ за кількістю ударів головою по воротах суперників - 2.9 за гру. Цікаво, що "Ман Сіті" займає лише 12-те місце в цьому показнику з 2.3 ударів, отже, окрім Голанда та Гвардіоли, в цьому клубі ніхто більше не прагне забивати головою.

Лідери серед футболістів у командах (якщо особа входить до двох категорій, то це +2):

5 - "Евертън"

3 - "Ноттінгем Форест", "Брентфорд", "Борнмут", "Вест Гем"

Особливо хочу підкреслити, що жоден з гравців "Ліверпуля" не представлений у жодній з команд (за винятком тренера). Гру потенційних чемпіонів часто описують як елементарну, хоча це питання викликає дискусії. Проте, безумовно, їхній стиль гри не можна назвати одноманітним. Прямолінійним стилем володіє "Ноттінгем". Команди, такі як "Вест Гем", "Брентфорд" і "Борнмут", готові спростити гру, щоб їхні найсильніші футболісти почувались комфортніше. Цікава ситуація склалася в "Евертоні": клуб зібрав виконавців, які схильні до спрощеного стилю, однак Мойєс завжди намагався знайти баланс у цьому питанні – тож чекаємо на активні дії "ірисок" під час літнього трансферного вікна. Окрім "Ліверпуля", у десятці лише два клуби, які не мають гравців у жодній з наших збірних, це "Астон Вілла" і "Челсі". Можливо, це пов'язано з тим, що ці команди не схвалюють футболістів, які здатні лише на прості функції, такі як виконання кросів, вибивання м’яча або удари головою. Відчувається, що це справді так.

Загальних висновків не буде. Хоча, можливо, один все ж є: між кількістю футболістів у нашій збірній та досягненнями їх клубів в сезоні немає жодної взаємозв'язку. "Арсенал" має двох представників і здобуде срібло, тоді як "Лестер" з аналогічною кількістю вилітає до Чемпіоншипу. Немає гравців з "Ліверпуля", так само як і з "Іпсвіча". Відсутні не лише футболісти "Челсі", але й "Тоттенгема", хоча їхні сезони кардинально різні. Немає таких випадків, коли аутсайдери грають легше за лідерів. Це не так. Прямолінійний чи вишуканий футбол — це лише інструменти, а не запорука успіху або чинники, що підвищують ризик невдачі. Якщо гра є організованою та структурованою, не має значення, в якій формі вона виконана. В кінцевому підсумку, вирішальним є не концепція, а її втілення.