КАБАЄВ: "Найважливіше - це перемога. Вийти просто пограти у футбол вже не підходить."

Півзахисник київського "Динамо" Владислав Кабаєв висловив свої емоції після впевненої домашньої перемоги в матчі 10-го туру УПЛ, де їх суперником був криворізький "Кривбас". Результат зустрічі склав 4:0 на користь динамівців.

Які у вас відчуття після успішного матчу з "Кривбасом"?

Перемога - це найважливіше. Безумовно, коли команда здобуває перемогу і демонструє високу якість гри - це чудово. Сьогодні ми продемонстрували необхідний рівень гри, хоча не завжди він був стабільним, але все ж помітним. Ми здолали складного суперника, адже такі матчі завжди даються нелегко. Рахунок 3:0 після першого тайму свідчить про те, що наша реакція на попередні п’ять поєдинків, де ми втратили багато очок, була адекватною, так само як і на невдалий матч з "Самсунспором" у Туреччині.

"Кривбас" зазвичай застосовує агресивний стиль гри у захисті, але часто допускає помилки. Чи звертали на це увагу тренери під час підготовки до поєдинку?

Ми аналізуємо кожного суперника протягом години, іноді навіть два дні. У команди з Кривого Рогу є як сильні, так і слабкі сторони; вони дуже активно використовують контратаки. Не можу сказати, що нам вдавалося просто закидати м’яч за лінії, все було складніше. Більше уваги приділяли комбінаційній грі, відпрацьовували стандартні ситуації, які сьогодні дали результат. Біля штрафного майданчика суперника ми діяли більш вдало. Проте, залишаються моменти, які потребують поліпшення - як в обороні, так і в атаці, адже були епізоди, які ми не змогли довести до логічного завершення. Але забили чотири голи і не пропустили - це вже позитивний результат.

Сьогодні ви виступали на правому фланзі, що не є звичним для вас. Наскільки важче було грати в цій позиції?

- Не буду обманювати - незвично. Але віддав гольову передачу, крім того, були моменти, коли пробивав з лівої... Караваєв жартує, що коли я граю справа, у мене і гольові нагоди є, і віддати можу, і забити. А коли зліва, то, мабуть, більше беру участь у побудові гри. Функції були трохи різні, але головне, що я сьогодні зіграв після травми, після не дуже вдалого для мене періоду. Команда перемогла, тож це великий плюс і для мене, і для колективу.

Яке саме у вас було ушкодження?

Я зазнав двох травм: надрив м'яза, що відповідає за рух, та ушкодження передньої частини стегна. Коли я поїхав до Туреччини, мене спіткало харчове отруєння, через що я не зміг взяти участь у матчі проти "Самсунспора". Однак сьогодні перед грою я мав розмову з тренером, який мені довірився, і в результаті я вийшов на поле.

Поділіться враженнями про третій м'яч і вражаючу гру з Ярмоленком; виглядає так, що це був значущий гол для нього. Як ви оцінюєте його реакцію під час гри?

- Так, ми ж усі футболісти. З таким гравцем, як Ярмоленко, можна з закритими очима грати. Знаєш, що якщо віддаєш пас, він тобі поверне точно в ноги. Мені було дуже приємно асистувати такому гравцю, як він. Я дуже радий, що він теж повернувся до нас після хвороби, зіграв, хоча не на своїй позиції, але дуже якісно. Приємно перебувати з ним на полі.

До нашої команди приєднався новий вінгер – Шола Огундана. Волошин демонструє чудову гру в цьому сезоні, а також є Ярмоленко, чия присутність відома всім. Конкуренція на позиції вінгера стала надзвичайно високою. Чи відчуваєте ви це?

Так, це дійсно відчувається. Але ви ж розумієте, що ми виступаємо за "Динамо". У позаминулому сезоні не було серйозної конкуренції — залишалися лише Ярмоленко, Волошин і я, адже інші гравці були травмовані. Виходить, що на кожну позицію по одному футболісту. Звісно, грати в усіх матчах — це приємно, але я усвідомлюю, що в такому клубі, як "Динамо", завжди буде боротьба за місце в основі. Якщо ти не демонструєш високий рівень, то на твоє місце прийде інший, хто готовий. Багато хлопців прагнуть потрапити сюди. Можете спитати гравців "Кривбасу" — у них попереду чимало роботи, і я бажаю їм відчути, як це — грати у такому клубі. Конкуренція — це нормально, і молоді хлопці мають можливість проявити себе.

Ми стали трішки старшими та отримали більше досвіду. З'являються молоді гравці, такі як Волошин і Шола. Я маю чудові стосунки з ними та з Андрієм Ярмоленком, тому щиро радуюсь за їхні успіхи на полі. Коли Назар Волошин обіймає мене і святкує разом, я відчуваю, що це позитивна конкуренція, яка спонукає нас обох до подальшого розвитку.

Сьогодні у виступі команди панувала впевненість і легкість, яких не вистачало у попередніх матчах. Що стало причиною цих змін, чому "Динамо" виглядало настільки безтурботно?

Ми з Піхальонком обговорювали, що колись грати у футбол було простіше - виходили на поле, демонстрували свій клас і здобували перемогу. Але, як показала практика, це вже не спрацьовує. Тепер потрібно грати в чоловічий футбол. Важливо не лише уникати помилок, а й вигравати мікро-дуелі в обороні та на центральних позиціях. У нас завжди є чимало моментів для атаки. Тому я вважаю, що саме це стало ключовим фактором сьогодні. Як здобувається впевненість? Виграєш першу дуель, потім другу, десь пробиваєш, обіграш, забиваєш, а в "Кривбасу" навпаки, відчувалася нервозність.

Дуже важко підтримувати стабільність. Чим стабільніше граєш, тим у тебе, як гравця, вищий рівень. А коли ти зіграв одну гру добре, дві погано, потім знову добре, такі спади - це не дуже добре. Зараз нам потрібно відчути цю стабільність. Ми розуміємо, що попереду ще багато праці. Не хочеться зараз багато сказати, а хочеться виходити на наступні ігри, наприклад, з "Шахтарем", та доводити все на футбольному полі.

Чи вважаєте ви, що важкий період залишився позаду?

- Ми не знаємо, що буде завтра. Усім хотілося б, щоб "Динамо" завжди грало так, як сьогодні. За цим стоїть дуже важка праця. Ми працювали, але щось не виходило. Сьогодні вийшло. Будемо старатися, щоб і в наступних іграх виходило - і з "Шахтарем", і далі, у єврокубках. Я хочу це пообіцяти, але побачимо, як буде. Ми будемо робити усе, що від нас залежить.

Чи стали останні хвилини гри більш спокійними після рахунку 3:0?

Так, звісно, відчувається більше спокою. Десь у глибині свідомості виникала думка про попередні ігри, до того ж була втома і тривала подорож. Не хочу на цьому загострювати увагу, але це відчувалося. Коли рахунок 3:0 або 4:0, звичайно, почуваєшся більш розслаблено.

- Чи не було думки, що за рахунку 3:0, вас, Буяльського, Ярмоленка, інших основних футболістів можуть замінити, щоб ви готувалися до важливих матчів з "Шахтарем"?

- Я не грав останні ігри, місяць пропустив. Мені було важко, адже я ще не перебував у найкращій фізичній формі. Ярмоленко, думаю, теж хоче грати кожен матч. Ми бачимо по його емоціях, що він не дуже задоволений, коли його міняють. Він любить футбол. Можливо, сьогодні особливо не було кому зіграти вінгерів... Особисто мені, наприклад, дуже добре, що зіграв усі 90 хвилин. Потрібно було діяти трохи обережніше, щоб не отримати червону картку, бо у мене вже було попередження. Але я радий, що мене нічого не турбує на цей момент.

Яка роль Ярмоленка у команді Динамо?

- У нього влітку закінчується контракт, не знаю, чи буде він спортивним директором, чи ні, і взагалі, ким він буде, але це дуже хороша, добра людина, яка дуже багато допомагає, як на полі, так і поза ним. Цікаво порозпитувати його про якісь історії протягом його футбольної кар'єри. Його роль дуже велика. Сьогодні він казав промову перед матчем, коли перемогли "Шахтар", теж казав. Я не знаю, як це працює (посміхається). Він вміє знайти слова, які всередині команди щось перемикають.

Попереду нас чекає складний та відповідальний тиждень, адже на горизонті два поєдинки з "Шахтарем". Якою мірою ця перемога підвищує командний дух? Які у вас очікування від цих зустрічей? Наскільки складно буде протистояти "Шахтарю", враховуючи навантаження та щільний графік матчів?

Давайте не будемо заглиблюватися в питання логістики, адже "Шахтар" також має свої поїздки. Безумовно, перемога над "Кривбасом", що лідирує в турнірі, додає впевненості. Але і "Шахтар" також здобув успіх і підходить до наших матчів в аналогічному стані. З роками все більше чекаєш на такі ігри, як з "Шахтарем", "Кривбасом" чи "Поліссям", адже матчі "Динамо" - "Шахтар" завжди є яскравою подією, на відміну від зустрічей з командами, які займають нижчі позиції в таблиці. Коли такі матчі відбуваються, це чудово, особливо коли граємо в Києві з великою кількістю глядачів. Це, звісно, створює значну відповідальність для всіх: гравців, тренерів та команди в цілому. Повторю, ми будемо робити все можливе, щоб здобути позитивний результат.

У єврокубках, як і в попередньому сезоні, стартує невдала етап. Схоже, що "Динамо" демонструє різний рівень гри в чемпіонаті та на міжнародній арені. Як ви вважаєте, в чому може бути причина цього явища?

Я поділяю вашу думку. Якщо бути відвертим, то сам не зовсім упевнений. Часом ми з хлопцями обговорюємо це під час поїздки в купе, коли п'ємо чай. Психологічний стан, звісно, залишає бажати кращого, особливо після п'яти матчів, що закінчилися внічию, і чималої критики, яка, варто зазначити, цілком виправдана. Але, відверто кажучи, не можу зрозуміти, що саме йде не так.

Ти тренуєшся так само старанно, віддаєш усі сили, але результати очевидні. Жодного удару в ствір воріт, якість гри залишає бажати кращого. На мою думку, з минулого сезону мало що змінилося. Так, пішли Ванат і Бущан, але ці зміни не є суттєвими. Вважаю, що проблема більше в психологічному стані команди. Нам потрібно бути більш розслабленими. Ми здатні обігравати суперників і відбирати м'яч, але коли на другій хвилині пропускаєш від "Самсунспора"... Я спостерігав за цим по телевізору, оскільки захворів, і відчував внутрішнє напруження. Розумію, як це важко для гравців і тренерського штабу.

У нас ще залишилося кілька матчів. Потрібно виправити цю ситуацію. Ми уважно стежимо за тим, що говорять про нас, і визнаємо, що критика справедлива. Ми не сліпі і розуміємо, що відбувається, адекватно оцінюючи обставини. Але це вже сталося. Бажаємо не лише словами, а й результатами на полі відповідати на всі зауваження, адже це важливо. Усе залежить від нас, і хочеться, щоб "Динамо" асоціювалося передусім з чемпіоном України, який представляє свою країну на міжнародній арені.