Фланговий захисник команди Полісся висловив свої враження щодо повернення до клубу.

Микита Кравченко залишив "Олександрію" заради житомирського клубу

Футбольний захисник "Полісся" Микита Кравченко поділився своїми думками щодо свого рішення повернутися в команду та розповів про своє життя у світі футболу.

Микито, чи ти міг би подумати рік тому, коли покидав "Полісся", що всього за один сезон ти знову опинишся в Житомирі?

- Чесно? Ні. Розмовляв із дружиною, і коли підписав контракт з "Олександрією", ми навіть уявити не могли, що через рік я знову буду тут. Це приємно.

Пригадай ті відчуття, коли ти вперше приєднався до "Полісся" під час тренувальних зборів в Австрії. Які переживання охопили тебе, коли ти зустрів представників клубу?

Відчувала зворушення. Мені дуже сподобалося, як усі вітали з усмішками — це було схоже на повернення додому.

- Напевно, ти читав коментарі вболівальників. Що можеш сказати, як вболівальники сприйняли твоє повернення?

- Чесно кажучи, намагаюся не читати, особливо якщо це стосується мене. Мій перший рік у "Поліссі" був неоднозначним: пів року грав, пів року - ні. Не можу сказати, що це був хороший рік, тому не очікую якоїсь надмірної радості від вболівальників. Але розумію це. Сподіваюся, що зможу повернути їхню довіру.

"Я повернувся у "Полісся", бо відчув, що саме тут зможу реалізувати свої ідеї та мрії. Справжнім каталізатором мого повернення стала можливість працювати з талановитою командою, яка завжди надихає на нові досягнення."

Я повернувся до "Полісся", адже прагну разом з цим клубом досягати вражаючих успіхів.

Хто запросив тебе? Яким чином це сталося?

Мене контактував агент, який повідомив про інтерес з боку клубу. Ми кілька днів обговорювали різні деталі, а потім я зателефонував Руслану Петровичу, ми поспілкувалися - і ось я вже тут.

Яка була твоя перша реакція, коли агент повідомив тебе про зацікавленість клубу?

Перш за все, я був дуже здивований. Коли Руслан Петрович та його тренерська команда вирушили до "Полісся", у нас був досить вдалий сезон. Я, звичайно, сподівався на це, але усвідомлював, що це буде складно. З часом я тренувався в "Олександрії", а вони залишалися тут, тому я не очікував, що матиму можливість потрапити в "Полісся". Тож ця новина стала для мене приємною несподіванкою.

Які зміни відбулися в тобі протягом цього року, крім того, що ти здобув срібло на чемпіонаті України?

Мені здається, що я почала відчувати більшу впевненість у своїх вчинках. Коли бачиш результати своєї роботи, це надає сил і впевненості. Напевно, це і є найважливіше.

А якщо розглянути футбольні навички, у чому ти став більш вмілим?

Важко дати однозначну відповідь, але, гадаю, тренери зможуть пояснити це детальніше. Чому стало простіше? Бо я вже мав уявлення про очікування тренерів і знав, як діяти на полі. Коли усвідомлюєш свої завдання, грати стає легше.

- Як змінилося "Полісся" за той час, поки тебе не було?

Зараз з'явилося безліч нових учасників, але й старі гравці все ще присутні. Важко дати однозначну відповідь на це питання, адже потрібно більше часу для оцінки ситуації.

Яка загальна атмосфера в колективі?

Так, все добре. Усі усміхаються і відчувають позитив.

- Поясни вболівальникам, чому зараз не граєш за "Полісся"?

Оскільки "Олександрія" включила мене до складу для Ліги конференцій, я не маю можливості брати участь у цих двох матчах.

Мабуть, тобі стало простіше, адже ти вже ознайомлений із вимогами Руслана Петровича та його ігровою манерою, так?

Звісно, я розумію. Однак, для того, щоб усі адаптувалися, знадобиться чимало часу. Я бачу, що хлопцям зараз нелегко. Коли я приєднався до "Олександрії", команда вже мала чітке розуміння своїх цілей, адже прийшло лише 2-3 нових гравці. Наразі ж ситуація інша: новий тренер, нові вимоги, і більшість не знає, як діяти. Це виявляється складніше, ніж може здаватися на перший погляд.

- Коли ти прийшов у "Олександрію", скільки часу тобі знадобилося, щоб зрозуміти й прищепити ці вимоги?

Я розмірковував над цим. Декілька аспектів атакуючої стратегії стали мені зрозумілі вже протягом 2-3 місяців. Проте іноді виникають ситуації, в яких я все ще не зовсім впевнений. На це, очевидно, потрібен певний час.

Які рекомендації ти б дав гравцям "Полісся", які вперше стикаються з новими вимогами?

Трохи терпіння не завадить. Звісно, можна відчувати роздратування, коли не знаєш, як вчинити у певній ситуації. Але важливо дати собі час - згодом усе стане на свої місця.

- У чому сила Руслана Ротаня як тренера?

Я вважаю, що немає сенсу відокремлювати Руслана Петровича, адже весь тренерський колектив гармонійно доповнює один одного. Його сильна сторона полягає в умінні донести інформацію так, що гравець чітко розуміє свої завдання на полі.

Багато гравців сьогодні діляться враженнями про те, як в процесі гри виявляють нові грані своїх можливостей. Які цікаві відкриття зробив ти, що були тобі раніше невідомі?

Отже, вони надзвичайно уважні до деталей — до звичок, які можуть здаватися незначними. Наприклад, передачі, зроблені не тією ногою, чи неправильне становище на полі. Проте саме ці маленькі нюанси відіграють велику роль.

Признайся, чесно: з одного боку, минулий сезон приніс тобі величезний успіх — срібну медаль чемпіонату. Але з іншого боку, до золота не вистачило зовсім трохи. Чи відчуваєш ти те ж саме?

-Так, 100%. Ми дуже раділи, коли все ж здобули друге місце. Було видно по балах, яка невелика різниця в кінці сезону, таке буває не дуже часто в житті й було не дуже приємно, що ми не скористались цією можливістю, але могли (прим - здобути золото). Було класно, не так часто така команда як "Олександрія" здобуває срібні нагороди, але залишився якийсь осад невеликий.

В якому поєдинку, на твою думку, ви втратили очки?

Матч з "Рухом", який завершився внічию, а також поразка від "Карпат" за 2-3 тури до фінішу - це справді важкі і неприємні моменти.

Ти став найефективнішим асистентом "Олександрії", здобувши 8 асистів. Що може свідчити про цей досягнення?

Мабуть, це результат злагодженої командної гри. Я виконав чимало передач під час стандартних ситуацій і кутових. Приємно, що наша спільна практика приносила плоди у вигляді забитих голів. Я пишаюсь собою – це хороший досягнення для захисника.

Якщо цього сезону ти знову досягнеш восьми асистів, чи будеш ти задоволений, чи все ж варто підвищити свої цілі?

Ні, я буду абсолютно щасливий. Якщо це станеться знову, це означатиме, що я рухаюсь у вірному напрямку.

- Які твої очікування від нового сезону?

- Не хочу загадувати, мені важко сказати. Я просто хочу щоб кожна людина, яка тут знаходиться, викладалася й тоді все буде добре.