Два Педріньо для національної збірної України. Чому команді синьо-жовтих потрібна нова натуралізація?

Кілька днів тому, під впливом бразильських медіа, в Україні знову заговорили про можливу натуралізацію футболістів для національної збірної. Після таких випадків, як з Едмаром, Марлосом та Жуніором Мораесом, тема отримання українського паспорта та шанси виступити за "синьо-жовтих" почала активно обговорюватися в контексті 27-річного вінгера "Шахтаря" Педріньо. Як стверджує ESPN, Сергій Ребров особисто проявляє інтерес до його натуралізації, а відповідні органи нібито вже працюють над оформленням всіх необхідних документів. Це дозволить півзахиснику "гірників" приєднатися до збірної України для березневого плей-оф на чемпіонат світу 2026 року.

Цікаво, що через короткий час після появи чуток щодо натуралізації Педріньо у вітчизняних джерелах з'явилися відомості про те, що український паспорт може отримати й інший представник "Шахтаря", якого певний час у команді також називали Педріньо. Однак після повернення до табору донецького клубу "справжнього" Педріньо, іншого, котрий грає ліворуч в обороні, почали називати Педро Енріке. І ось тепер нібито пропозиції грати за збірну України отримали обидва ці бразильця - і Педріньо, і Педро Енріке.

Варто зазначати, що перевірити достовірність даної інформації надзвичайно непросто, оскільки навіть якщо подібні переговори чи оформлення документів дійсно ведуться, то вони точно проходять в обстановці, наближеній до секретної, аби нічого не завадило реалізувати заплановані завдання. Але про інтерес до натуралізації Педріньо з боку УАФ писали ще влітку 2024-го, так що диму без вогню точно не буває.

Так само як і без глибоких знань у сфері права, важко визначити законні підстави для отримання українського громадянства Педрініо та/або Педро Енріке. Формально, жоден з цих бразильських футболістів (та нещодавно в медіа згадували ще й Вінісіуса Тобіаса!) не виконує основну умову для набуття паспорта громадянина України — відповідно до українського законодавства, іноземець повинен легально проживати в країні протягом п'яти років без перерв. Проте, існують певні винятки з цього правила, серед яких відзначається пункт, що дозволяє приймати громадянство "особам, прийняття яких у громадянство України становить державний інтерес". Таким чином, теоретично, можна знайти шляхи для вирішення питання, якщо з боку УАФ та футболістів буде належне бажання до співпраці, а також підтримка з боку державного керівництва.

Проте прогнозувати, яким чином розвиватимуться події у владних колах, і якими виявляться дії можливих нових натуралізованих українців, сьогодні не будемо. Замість цього, давайте розглянемо питання доцільності натуралізації Педро Енріке та Педріньо для української збірної, детально проаналізувавши кожного з кандидатів на приєднання до "синьо-жовтих" окремо.

23-річний лівий захисник Педро Енріке почав свій шлях в Україні, приєднавшись до "Шахтаря" влітку 2023 року. Бразилець підписав контракт з "гірниками", ставши вільним агентом після завершення угоди з "Атлетіко Паранаенсе". Варто зазначити, що перехід Педро до "помаранчево-чорних" відбувся на фоні скандалу в його рідній країні, де його підозрювали в причетності до організації договірних матчів. Цю ситуацію ми детально висвітлювали в одному з наших спеціальних матеріалів.

І нехай згодом Педро Енріке виправдали, його старт у "Шахтарі" видався не таким вже й феєричним. Зокрема, у першому сезоні бразилець провів лишень 9 матчів в УПЛ, а у другому, коли "оперився" та почав отримувати значно більше ігрової практики, запам'ятався низкою абсолютно провальних матчів. Зокрема, восени 2024-го багато в чому через Педро Енріке "Шахтар" у шокуючому стилі програв матч Ліги чемпіонів у гостях ПСВ (2:3), викликавши публічне обурення тодішнього коуча першої команди Маріно Пушича, котрий в принципі вкрай рідко виносив назовні критику когось зі своїх підопічних.

Варто зазначити, що протягом перших двох сезонів у "Шахтарі" Педро Енріке не зміг зареєструвати жодної результативної дії. Зокрема, під керівництвом Маріно Пушича бразилець провів 40 офіційних поєдинків у помаранчево-чорному екіпіруванні, але його статистика так і залишилася без голів і асистів.

Ситуація змінилася із приходом на тренерський місток "Шахтаря" Арди Турана. Під керівництвом турка на рахунку Педро Енріке 1 забитий м'яч та 4 результативні передачі у 24 матчах. Більше того, станом на сьогодні багато експертів резонно називають бразильця одним із найкращих, якщо не найкращим лівим фулбеком УПЛ. Педро Енріке бере своє невгамовною енергією на фланзі, відмінною роботою на атаку та в цілому досить пристойною працездатністю на полі. Тому недивно, що саме зараз у пресі почали пліткувати стосовно можливої натуралізації цього футболіста для збірної України.

Але чи справді Педро Енріке потрібен "синьо-жовтим"? Варто зазначити, що ключовою фігурою на лівому фланзі оборони збірної України є 26-річний футболіст "Евертона" Віталій Миколенко. Він займає позицію номер один у команді Сергія Реброва, і малоймовірно, що найближчим часом хтось із його суперників зможе змінити цю ситуацію. За Миколенком стоїть Богдан Михайліченко, а також у разі потреби позицію на лівому фланзі може зайняти Микола Матвієнко. Проте ці варіанти не є пріоритетними для тренерського штабу національної збірної України.

То навіщо тоді Педро Енріке збірній України? Питання, насправді, дуже хороше. Так, бразилець перевершує Миколенка у грі на атаку, але загалом у більшості матчів команда Реброва нині демонструє достатньо прагматичний футбол, тому їй точно не до "карнавалів" на полі та виняткової ставки на гру уперед. У ролі потенційного резервіста для Миколенка Педро Енріке, звичайно, виглядав би підсиленням для збірної України, оскільки об'єктивно за нинішнім рівнем перевершує Богдана Михайліченка, якого раніше "Шахтар" фактично й вирішив позбутися, натомість підписавши бразильця.

Проте, загалом важко вважати можливу натуралізацію Педро Енріке вирішальним фактором у розв'язанні кадрових питань у збірній України. Це пов'язано, зокрема, з тим, що у нас є молоді таланти, які вже готові спробувати свої сили на рівні національної команди. Наприклад, Артем Смоляков з "Лос-Анджелеса", який вже провів близько тридцяти матчів у MLS, демонструє великий потенціал. Тим не менш, для Сергія Реброва можливість мати такого гравця, як Педро Енріке, серед кандидатів на збірну, могла б стати приємним викликом.

27-річний правий вінгер Педріньо підписав контракт із "Шахтарем" влітку 2021 року. Тоді його перехід з "Бенфіки" обійшовся клубу в 18 мільйонів євро. Бразильця взяли до складу команди, яку спортивний директор Даріо Срна неодноразово називав "найсильнішим "Шахтарем" в історії". Формування цього колективу було доручено італійському тренеру Роберто Де Дзербі, але він не встиг реалізувати поставлені завдання через початок повномасштабної війни між Росією та Україною у лютому 2022 року.

Педріньо, подібно до більшості легіонерів "Шахтаря" того часу, залишив український клуб внаслідок початку бойових дій. У наступні два роки він виступав на правах оренди за "Атлетіко Мінейро", але не зміг досягти значних успіхів, зокрема через проблеми зі здоров'ям. Тож, коли влітку 2024 року "Шахтар" запропонував йому повернутися з підвищенням зарплати та можливістю укласти новий контракт, Педріньо охоче погодився.

В минулому сезоні Педріньо зіграв 25 ігор в УПЛ, проте зміг записати на свій рахунок лише 5 результативних дій (1 гол та 4 асисти). Хоча хавбек і грав важливу роль у складі основної команди, він не виглядав як ключовий гравець або той, хто формує гру. Проте з приходом Арди Турана ситуація змінилася. У сезоні 2025/26 бразилець вже відзначився 5 голами та 5 асистами в 14 матчах УПЛ, ставши найкращим правим вінгером чемпіонату за версією Wyscout.

Враховуючи останні вражаючі виступи Педріньо у складі "Шахтаря", не дивно, що у керівництві збірної України можуть розглядати можливість натуралізації цього бразильського футболіста, який наразі не отримує викликів до "селесао". Проте, конкуренція на правому фланзі атаки у команді "синьо-жовтих" є досить сильною. Олександр Зубков, Віктор Циганков та Олексій Гуцуляк вже продемонстрували свої сильні сторони під час відбору на ЧС-2026. Тому важко визначити, чому Педріньо, при умові отримання українського громадянства, міг би зайняти місце у складі команди більше, ніж один з цих трьох гравців.

Однак важливо усвідомлювати, що Педріньо є досить універсальним гравцем. Протягом своєї кар'єри бразилець виступав не лише на звичному правому фланзі атаки, але й на лівому, в ролі центрального атакувального півзахисника, на глибині поля, а також на позиції форварда. Наприклад, на лівому фланзі атаки він міг би стати корисним для збірної України, хоча статистичні дані свідчать про те, що на цій позиції півзахисник, ймовірно, має найменшу ефективність у порівнянні з іншими ролями. Тому варто розглядати таку можливість лише з певною часткою оптимізму в оцінках і прогнозах.

Відомі українські експерти мають різні погляди щодо перспективності Педріньо для національної збірної. Наприклад, Мирон Маркевич вважає, що бразильський футболіст може стати істотним підсиленням для "синьо-жовтих". Натомість Віталій Кварцяний має більш жорстку позицію, стверджуючи, що Педріньо не повинен мати пріоритету при виклику в команду, навіть якщо отримає український паспорт, в порівнянні з етнічними українцями.

Безперечно, оцінку потенційних кандидатів до збірної України повинні здійснювати тренери на чолі з Сергієм Ребровим. Однак це можливо лише за умови, що футболісти щиро прагнуть виступати за "синьо-жовтих" та мають українське громадянство.

Поки, кажучи об'єктивно, ситуація виглядає так, що потенційна натуралізація Педро Енріке та Педріньо куди більш вигідні їх нинішньому клубу - "Шахтарю", де продовжують активно робити ставку на бразильських легіонерів, а невдовзі, схоже, втратять українську опцію на правому фланзі оборони в особі Юхима Коноплі, який відмовився продовжувати контракт із "гірниками" та готується покинути клуб вже цього року.

Проблеми з лімітом на легіонерів дедалі серйозніше маячать на горизонті перед командою Арди Турана, а підписати якісних українців, здатних з ходу увірватися до її стартового складу, донецькому клубу вкрай непросто. Хоча б тому, що в УПЛ очевидних кандидатур практично немає, а ті, котрі все ж таки виникають, ще треба зуміти вмовити до співпраці, що аж ніяк не завжди й вдається (згадаймо хоча б кейс Крупського).

Тож зараз, напередодні матчу проти Швеції у плей-оф ЧС-2026, чутки стосовно можливої швидкої натуралізації Педріньо (і, можливо, Педро Енріке) виглядають якось дивно. Вводити до складу новачків фактично за кілька днів та сподіватися, що вони з ходу допоможуть вирішити таке серйозне завдання, як завоювання путівки на чемпіонат світу - це щось із розряду крайньої наївності, якою такий досвідчений професіонал, як Сергій Ребров, навряд чи відрізняється. Тому давайте зберігати голови холодними та не витрачати багато сил на суперечки про те, чи потрібна українському футболу натуралізація чергових легіонерів. Ось настане день, коли хтось із "кандидатів" отримає український паспорт, тоді й поставимо усі питання безпосередньо Реброву та іншим відповідальним за результат. А поки що треба думати, із ким та як проходити шведів, аби потім замислюватися вже над аналізом переможця пари Польща - Албанія. Це набагато важливіші завдання наразі і для нашого тренерського штабу, і для всіх функціонерів УАФ, важливим показником успіху роботи якої, як не крути, завжди виступала наша національна команда...