Цинічний крок Міжнародного олімпійського комітету: Росію відновлюють у спортивних змаганнях, незважаючи на ракетні атаки та окупаційні дії 2026 року.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) ухвалив рішення про скасування відсторонення Олімпійського комітету Росії та всіх обмежень для російських спортсменів, що діяли з жовтня 2023 року та 2022-2023 років відповідно. Це рішення було прийнято за два дні після масованого ракетного удару Росії по Києву, який забрав життя 22 людей, і викликало гостру критику з боку України та низки європейських країн.

Офіційною причиною для повернення стало виключення Росією спортивних організацій з окупованих районів Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запоріжжя зі свого складу, а також обіцянка утримуватися від діяльності на цих територіях. Проте українська сторона та міжнародні фахівці вважають це рішення поспішним, необґрунтованим і таким, що виявляє "гниль міжнародного спорту", який ігнорує реалії триваючої війни.

Читайте також: Як віртуальне тхеквондо завойовує світову спортивну арену

Основні зміни та особливості рішення Міжнародного олімпійського комітету.

МОК не тільки скасував загальне відсторонення, але й скасував дві важливі рекомендації для федерацій. Це створює можливості для можливого повернення російських атлетів на міжнародну спортивну сцену.

Скасування санкцій: Олімпійський комітет Росії відновив своє членство в міжнародному олімпійському русі, яке було призупинене з жовтня 2023 року.

* Скасування рекомендацій: Міжнародний олімпійський комітет скасував свою рекомендацію від лютого 2022 року щодо повного виключення спортсменів з Росії та рекомендацію від березня 2023 року, що стосувалася участі нейтральних атлетів. Тепер обидві ці рекомендації більше не діють.

* Делегування відповідальності: Тепер кожна федерація, така як легка атлетика, плавання або боротьба, має право самостійно вирішувати, чи дозволяти участь спортсменів з Росії. Це означає, що МОК передав відповідальність на рівень нижче.

* Контроль за дотриманням антидопінгових норм: Повертаючись до змагань, спортсмени повинні проходити антидопінгове тестування під контролем Міжнародного агентства з тестування, а не під наглядом російських організацій, які викликають сумніви щодо своєї прозорості.

* Статус прапора та гімну: Питання дозволу використання прапора та гімну Росії на іграх відкладено на потім, ближче до Олімпіади у Лос-Анджелесі 2028 року, що розцінюється як питання часу, а не принципу.

Міжнародний олімпійський комітет залишає за собою право вжити додаткові заходи, якщо виникне така потреба. Проте, як показує десять років досвіду, подібні "страхові" механізми жодного разу не спрацювали у зворотному напрямку. Цей крок є продовженням раніше впровадженої стратегії: у травні цього року аналогічні обмеження були зняті для Білорусі, що сприймалося як "репетиція" перед ухваленням рішення щодо Росії.

Історія поступок агресору та "нейтральні" збройні сили

Рішення МОК вкладається у давню традицію потурання Росії. Ще з часів допінгового скандалу в Сочі та подальшого м'якого покарання на іграх у Ріо, Олімпійський комітет виробив звичку прощати Москві майже все. Очільники комітету мали теплі особисті стосунки з Кремлем, включно з привітаннями від Путіна після обрання.

Особливої уваги заслуговує голова комітету Ковентрі. Як вказується в джерелах, вона сама намагалася переконати українського скелетоніста Владислава Гераскевича зняти шолом, на якому були зображені загиблі українські спортсмени, під час змагань у Мілані. Оскільки спортсмен відмовився виконати цю вимогу, його дискваліфікували за кілька хвилин до початку змагання.

Офіційна позиція Міжнародного олімпійського комітету, що спортсмени не повинні нести відповідальність за дії своїх урядів, ігнорує реальні обставини. Йдеться не про абстрактну державу, а про країну, що веде активну війну проти сусідів, контролює окуповані території та регулярно вбиває цивільних осіб за допомогою ракет і безпілотників. Спортсмен, який представляє таку державу на міжнародній арені, незалежно від своїх особистих поглядів, стає інструментом легітимації режиму.

Важливо також відзначити, що значна частина так званих "нейтральних" російських спортсменів мають військові звання та числяться у Центральному спортивному клубі армії, підпорядкованому Міністерству оборони РФ або Росгвардії. Це не просто спортсмени, які випадково народились не в тій країні, а частини діючої військової машини, що забезпечують фронт технікою та дронами.

Реакція України та світу: обурення і потенційний ефект доміно

Український олімпійський комітет охарактеризував рішення Міжнародного олімпійського комітету як передчасне та безпідставне. Голова НОК Гудсайт висловив своє здивування та сором за таке рішення, зазначивши, що його колеги з Литви та Латвії також вкрай обурені. Міністр спорту Бідний зазначив, що Росія використовує тиск, підкуп та шантаж, щоб досягти своїх цілей, і підкреслив, що Україні слід покладатися лише на власні сили. Українські спортсмени продовжать змагання під національним прапором, виступаючи на прес-конференціях після своїх перемог, щоб інформувати світ про боротьбу нашої країни.

Не всі учасники олімпійської спільноти піддалися цьому пом'якшенню. Всесвітня федерація легкої атлетики всього за кілька днів до ухвалення рішення МОК підтвердила, що заборона для російських спортсменів залишається в силі. Президент Федерації Коу зазначив, що первісне рішення залишається актуальним, оскільки "не було жодних істотних зрушень у напрямку мирних переговорів". Балтійські держави також не раз надсилали листи з протестом проти можливого повернення Росії до міжнародних змагань.

Міністр спорту Росії та лідер національного олімпійського комітету Діхтярьов повідомив, що відновлення участі стало наслідком "постійної юридичної та дипломатичної діяльності", яку міністерство та комітет здійснювали "за особистим дорученням Путіна".

Керівник спортивного відомства держави-агресора визнав, що участь у Олімпійських іграх є результатом вказівки лідера Кремля.

Це підтверджує, що спорт використовується Кремлем як інструмент зовнішньої політики. Голова боксерської федерації Кремльов також привітав рішення, заявивши, що комітет "нарешті визнав власну помилку".

У відповідь на рішення МОК, з'явилися повідомлення, що футбольна федерація (FIFA) готова обговорювати повернення російських команд. Її голова Інфантіно, який вже давно натякав на це, може стати каталізатором ефекту доміно у міжнародному футболі.

Сприяння в очищенні іміджу агресора.

Олімпійський спорт вже давно став знаряддям м'якої сили для авторитарних режимів. Росія завжди усвідомлювала, наскільки важливий доступ до міжнародних платформ для підвищення власної легітимності та демонстрації світу "обличчя нормальності", незважаючи на всі вчинені нею злочини. Кожного разу, коли міжнародні організації піддаються цій маніпуляції, вони фактично сприяють агресорові у відновленні його репутації, не вносячи жодних істотних змін у його поведінку, і тим самим заохочують його до подальшої агресії.

МОК знову підтвердив свою готовність укладати угоди з агресором, аби зберегти видимість "політичної нейтральності" у спорті. У статті зазначається: "Політичні ігри, які ігнорують війну і людські втрати, стають співучастю". Норми міжнародних організацій функціонують лише тоді, коли їх дотримання вигідне. Як тільки виникає шанс повернути "гравця з великими фінансовими ресурсами", вся принциповість зникає. Росія не змінила своїх дій, а просто чекала, поки "втома світу і зручність бюрократії зроблять своє". Це є найбільшою загрозою для всієї системи: вона навчає агресора, що достатньо лише перечекати, і двері знову відкриються.