Агент впливу з Москви

Ця особа вважається найзначнішим радянським шпигуном у Сполучених Штатах протягом всього двадцятого століття.

10 грудня 1990 року. Лос-Анджелес. У віці 92 років пішов з життя чоловік, який мав честь обідати з сімома генеральними секретарями та шістьма президентами США. Наступного дня його планували поховати з усіма почестями, відзначивши його як "філантропа століття". Михайло Горбачов опублікував офіційний некролог від радянської влади.

Ознайомившись з некрологом Армана Хаммера у Los Angeles Times, я вражений тим, як його описують як "непохитного захисника світового миру". Він був філантропом, колекціонером мистецтва, очолював Occidental Petroleum і служив радником президентів, починаючи з Рузвельта і закінчуючи Картером.

Справжня ситуація виявилася зовсім іншою.

Хаммер став першим західним бізнесменом, якого Ленін запросив до Радянської Росії. Це сталося у 1921 році, коли країну охопила страшна голодна біда, і мільйони людей страждали від голоду. 22-річний студент медичного факультету Колумбійського університету вирушив до Москви з наміром допомогти голодуючим. Ленін особисто зустрів його та надав йому концесії. Серед його проектів були азбестова шахта на Уралі, хутряні фабрики та право представляти 38 американських компаній, таких як Ford, U.S. Rubber, Parker Pen, Underwood, Allis-Chalmers. Уся торгівля між Америкою та СРСР проходила через Хаммера.

Ленін склав вказівку щодо апарату. "Прошу звернути особливу увагу на Армана Хаммера і всіляко підтримувати його за моїм дорученням, якщо він звернеться."

У 1925 році Хаммер отримав дозвіл на виробництво олівців. Радянський Союз не мав досвіду виготовлення письмових інструментів. Ленін ініціював кампанію боротьби з неписьменністю. Вартість імпортованого німецького олівця становила 50 центів. Хаммер відкрив виробництво. Так, покоління радянських учнів навчалося писати олівцями американського капіталіста, друга Леніна, в той час як цей капіталіст вивозив до США романовське золото за безцінь.

Фаберже, святкові ризи та полотна Ермітажу. Коли запаси яєць Фаберже вичерпалися, Хаммер почав їх підробляти в Нью-Йорку.

ФБР заводило справу. Молодий Едгар Гувер у 1921-му позначив його як кур'єра Комінтерну.Олександр де Маренш, шеф французької розвідки, особисто попереджав Рейгана у 1981-му: "Hammer is a Soviet agent of influence".(Хаммер агент впливу Радянського Союзу.) На інавгурації Рейгана Хаммер стояв у дверях, сподіваючись потиснути президенту руку. Рейган пройшов повз без жодного погляду.

Едвард Епстайн у книзі "Dossier" писав, що Хаммер відмивав гроші для Кремля і фінансував комуністичні шпигунські операції.

Хаммер пережив Леніна, Сталіна, Хрущова, Брежнєва, Андропова, Черненка, Горбачова. Сім генсеків. Жоден його не зачепив.Як це можливо?

Оскільки Хаммер не виступав у ролі ідеолога, він слугував своєрідною інфраструктурою, каналом зв’язку. Завдяки йому Кремль десятиліттями отримував західні технології, фінансові ресурси, легітимність та доступ до американського уряду. "Скільки б ви не говорили про Росію, істина полягає в тому, що вона існує і залишиться. Нам потрібно вміти взаємодіяти з нею."

Це його формула. І це формула, яку Кремль вмонтовував у західну еліту 70 років через таких, як він.

Захід продовжує здійснювати ту ж помилку, що й у 1921 році. У той час, коли в Росії панують голод, війна та репресії, з'являється "мудрий підприємець", який стверджує, що варто знайти компроміс. Необхідно діяти з холодним розумом.

У 2014 році Захід володів безліччю своїх "Хаммерів": Газпром, Північний Потік, Роснефть, ФІФА та Лондонський Сіті.

Всі вони діяли за аналогічною схемою, яку Ленін розробив у 1921 році. Бізнесмен виступає як елемент інфраструктури, капіталіст – як посередник, а філантроп – як завіса.

Практичний підхід до канібалів у Кремлі не приносить результатів. Він лише забезпечує їм нові Хаммери що десятиліття.

Іван Зімбіцький