100 дней без Кривбасса

До речі, сам факт банкрутства досі не має свого офіційного підтвердження, процедура начебто розпочалася, а ось чим вона закінчилася - і чи закінчилася - широкому загалові невідомо. Олександр Лівшиць - президент клубу - так і заявив на всю країну: "Футбольного клубу "Кривбас" уже не існує".

Відтоді минуло трохи більше 100 днів. У цей тяжкий для симпатиків "Кривбасу" період відбулося чимало подій, про які, за бажання, можна було би написати й книгу. До речі, друковане видання таки з’явилося на світ цими днями, брошура містить у собі дайджест новин міських ЗМІ щодо подій навколо спочину та воскресіння "Кривбасу". Давайте обмежимося хронологічним переліком цих подій і невеличкими коментарями.

У Кривому Розі не змирилися з раптовою загибеллю спортивної візитівки міста. Уже у середині червня була створена ініціативна група з відродження "Кривбасу", куди увійшли представники клубу вболівальників, журналісти, працівники футбольного клубу й навіть деякі депутати міської ради. На тлі бездіяльності міського керівництва, яке в червні на початку цих подій виглядало безпорадним і не готовим до вирішення проблеми, ініціативна група розвернула бурхливу діяльність. Спочатку були звернення по допомогу до "сильних світу цього" - Ахметова, Ярославського, Олександра Вілкула. Останній з них - корінний криворіжець - зараз віце-прем’єр в українському уряді - відмовив, назвавши заклики фінансувати футбольний клуб із міського бюд­жету "чистим популізмом".

26 червня в Кривому Розі відбувся марш на підтримку ФК "Кривбас" під гаслами: "Врятуємо рідну команду разом!" і "Великому місту - великий футбол!", який пройшов проспектом Металургів - від стадіону до стін будівлі міськвиконкому. Представник ініціативної групи зачитав звернення до міської влади, а потім це звернення з підписами городян було передане чиновникам. Я би не став стверджувати, що саме ця акція вболівальників стала переломною в подальших подіях з воскресіння клубу, але за точку відліку її можна вважати.

Тут треба розуміти, що причиною загибелі "Кривбасу" були, насамперед, чинники, що лежать у політично-економічній площині. Ці ж самі причини зумовили (це моя особиста точка зору) й відродження команди Кривого Рогу. Нинішні "батьки" міста, на жаль, свого часу не надто переймалися справами "Кривбасу", відгородившись зручною відмовкою: "А ми не маємо права втручатись, команда - це приватна власність"… Але вони швидко зрозуміли, що подальше їхнє перебування біля влади багато у чому залежатиме від вирішення цієї проблеми, саме тому вони й почали шукати шляхи для відродження славної команди "Кривбас".

У липні-серпні бурхливу діяльність з відродження футбольного клубу в Кривому Розі розвернула депутат обласної ради Вікторія Шилова, яка повела кампанію вже під іншим гаслом (мовою оригіналу): "Вам не нужен наш "Кривбасс"? Нам не нужна такая власть!". Зрозуміло, що тут маємо справу з політичним піаром, але ж для доброї справи…

За її ініціативи був проведений ще один марш уболівальників за тим же маршрутом, що й попередній. Начебто Вікторія Шилова вела переговори з керівництвом "АрселорМітталл Кривий Ріг" і, начебто, ті були згодні взяти на свій баланс футбольний клуб… Зрештою, розмов про подальшу долю "Кривбасу" було багато - у ЗМІ, в кулуарах, але не було головного - конкретики.

На початку серпня потроху стала виповзати назовні "секретна" інформація, що в Кривому Розі розпочалася підготовка до створення спортивного клубу "Кривбас", до якого мали увійти всі види спорту, які культивуються в місті. Фінансуватися спортклуб, за задумом, має як із муніципального бюджету (фінансові відрахування на спорт від підприємств), так і з кишені потенційних спонсорів. Але тільки за два місяці - 3 жовтня - у міському шаховому клубі відбулася прес-конференція, де й було повідомлено про створення громадської організації "Спортивний клуб "Кривбас". Почесним президентом СК "Кривбас" був вибраний міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул. Спортивний клуб буде розвивати, крім футболу, баскетбол, хокей, фігурне катання та шахи. Директором департаменту футболу став Сергій Поліщук, який був президентом ФК "Кривбас" у роки його найбільших успіхів. "Ми зробимо все, щоби "Кривбас" повернувся в прем’єр-лігу через кілька років", - заявив Поліщук. Виконавчим директором СК "Кривбас" призначений Валерій Юсупов. Із його слів, для спортклубу буде розроблена єдина емблема й відповідні кольори. Пізніше з’являться прес-служба та офіційний сайт. СК "Кривбас" стане аналогом спортивного клубу "Барселона".

Що хочеться додати? Конкретики, знову ж таки, ми не почули. Запитань більше, ніж відповідей. Яким чином футбольна команда повернеться у Великий Футбол? Через аматорський чемпіонат і другу лігу чи використовуючи - як трамплін - нинішній криворізький друголіговий колектив - "Гірник"? Яким чином фінансуватиметься клуб? Чи планується реконструкція головної спортивної споруди міста - стадіону "Металург"? Можна було би ще поставити з десяток запитань, на які, здається, заснов­ники нового клубу ще самі не знають відповіді. Залишається знову лише чекати.