Від грандів до третього дивізіону Іспанії. Чому Андер Еррера зробив крок назад до Сарагоси?

Дворазовий чемпіон Франції, переможець Ліги Європи, дворазовий володар Кубку Франції та володар Кубків Англії та Іспанії у свої 37 років зважується не на логічне завершення кар'єри чи переїзд у "хлібний" чемпіонат, де можна спокійно підзаробити на абсолютно безбідну старість, а на виступи у третій лізі іспанського клубного футболу. Так низько у своїй професійній кар'єрі цей футболіст ще ніколи не грав, але таким виявилося саме його особисте рішення.

Історія Андера Еррери, колишнього півзахисника збірної Іспанії, а також клубів "Манчестер Юнайтед" і "Парі Сен-Жермен", безсумнівно, могла б стати сюжетом для кінофільму. Це пов'язано з неймовірним романтичним підтекстом його життєвого шляху, що в сучасному футболі стає все більш рідкісним явищем.

У середині липня цього року Еррера підписав контракт із "Сарагосою" - колись дуже міцним клубом іспанської Ла Ліги, який наразі виступає лишень у третьому за силою дивізіоні тамтешнього футболу. До лав "арагонців" Андер перейшов на правах вільного агента, попередньо домовившись із аргентинським грандом "Бока Хуніорс" про розірвання контракту за взаємною згодою.

У січні минулого року Еррера здійснив перехід до "Бока Хуніорс" з "Атлетіка", команди, яка у 2014 році відкрила йому двері у світ професійного футболу. На момент переїзду ветеран уже почав втрачати позиції у баскській команді, і коли йому запропонували можливість перейти до Аргентини, він не вагався. Еррера неодноразово зізнавався, що мріє одягнути форму "Бока Хуніорс" на легендарному стадіоні "Ла Бомбонера". Він прагнув зануритися в атмосферу місцевих фанатів, відчути себе затребуваним і бути поруч із близькими друзями. У "Боці" на той час вже грали декілька його колишніх партнерів із інших клубів, зокрема Едінсон Кавані та Маркос Рохо.

На жаль, травми завадили Еррері показати футбольній Аргентині всі свої найкращі якості. Вже в досить зрілому віці для футболіста, Андер не легко переносив етапи відновлення, а згодом залишили команду ще й двоє його товаришів: спочатку Рохо, а потім Кавані. Тому влітку 2026 року, після 29 офіційних матчів і одного забитого гола за "Боку Хуніорс", Еррера прийняв рішення залишити Аргентину.

Очікувалося, що Андер завершить кар'єру - 37 років цілком підходящий вік для такого рішення - але сталося інакше. Хавбек погодився повернутись додому - туди, де для нього все й починалося. У "Сарагосу", заради якої повернувся до Іспанії з іншого кінця світу та погодився рік грати абсолютно безкоштовно. Через багаторічні фінансові проблеми "арагонці" докотилися до третього дивізіону чемпіонату Іспанії й не мали ресурсів, аби забезпечити гідну зарплату Еррері. Але Андер виявив справжню любов та повагу до "Сарагоси", заявивши, що відмовляється від своєї зарплати, фактично передавши її до фонду погашення боргів клубу.

29 травня Еррера зіграв свій прощальний матч у формі "Бока Хуніорс" у рамках Кубка Лібертадорес перед величезним натовпом на стадіоні "Ла Бомбонера". Лише через три місяці, 30 серпня, він вийшов на поле в матчі третього дивізіону чемпіонату Іспанії проти "Гімнастіка де Таррагона", де його підтримували всього кілька тисяч фанатів. Однак новий капітан "Сарагоси" не виявив жодних ознак розчарування. Навпаки, після поєдинку з "Гімнастіком" Еррера поділився, що зміг здійснити свою останню мрію у футболі в ролі гравця.

"Це, напевно, була моя остання мрія, яку я бажав втілити в життя в ролі гравця. Повернутися додому, в місце, де я зростав, яке дало мені можливість стати професіоналом не лише у футболі, а й розвиватися як особистість. У мене все ще є пристрасть, все ще існує бажання. Моя любов до футболу залишається незмінною, і можливість пережити це вдома – це найкращий спосіб завершити мою кар'єру. В Іспанії кажуть, що це як завершити цикл," - висловився Еррера.

Андер Еррера залишив "Сарагосу" рівно 15 років тому, влітку 2011 року. Тоді "Атлетік" інвестував у його трансфер 7,5 мільйона євро, що стало стартом вражаючої кар'єри, про яку він навіть не міг уявити. Еррера отримав можливість працювати з видатними тренерами, такими як Жозе Моуріньо, Томас Тухель, Маурісіо Почеттіно, Луї ван Гал та Марсело Б'єлса, а також ділити роздягальню з такими зірками, як Вейн Руні, Ліонель Мессі та Неймар.

Два роки після того, як Еррера залишив команду, "Сарагоса" опинилася у другому за рангом іспанському дивізіоні – Ла Лізі 2, а в сезоні 2025/26 взагалі спустилася до третьої ліги. Протягом цих п'ятнадцяти років у "арагонців" було чимало проблем. Клуб також зазнав фінансових труднощів через скандал, пов'язаний з бразильським півзахисником Франселіно Матузалемом, якого "Шахтар" намагався повернути. Внаслідок цього "гірники" вели тривалі судові тяжби з "Сарагосою", але в підсумку отримали лише трохи більше 300 тисяч євро, враховуючи, що на певному етапі "Сарагоса" втратила свою фінансову спроможність.

Навряд чи Еррера міг уявити, що його повернення до "Сарагоси" відбудеться у такий критичний момент. Але саме зараз Андер вирішив підставити рідному клубу своє тверде плече, відмовившись від грошей та пообіцявши прикласти усі свої вміння та досвід для того, щоб "арагонці" повернулися на рівень виступів, на який вони заслуговують.

"Мені не потрібний контракт. У мене була дуже вдала кар'єра, і я добре розпоряджався своїми грошима. Я можу зробити цей подарунок. Носити цю футболку безкоштовно, тому що я хочу допомогти своєму клубу, своїй команді, своєму місту. Це те, що я відчуваю, що можу зробити. Це те, що я можу собі дозволити, і це надає мені привід для гордості. Я почуваюся привілейованим, маючи нагоду зробити щось подібне".

"Ситуація в "Сарагосі" на сьогоднішній день викликає гіркоту у всіх нас, вболівальників клубу. "Сарагоса" повинна мати можливість виступати на європейській арені, боротися за трофеї та конкурувати з провідними командами Іспанії та Європи. Саме тому я готовий використати свої навички, досвід і пристрасть, щоб допомогти нашому клубу повернутися на те місце, де, на мою думку, він справедливо має бути. Але з самого початку свого перебування я не хочу зосереджуватися на минулому. Ми занадто довго обговорювали наші помилки. Постійно питаємо себе, чому так відбулося, і зациклюємося на негативі. Давайте покінчимо з жалем про минуле. Час будувати нове майбутнє. Давайте приходити на тренування з усмішкою щодня", - підкреслив Еррера у своєму зверненні.

І нехай дебют Андера після повернення до "Сарагоси" видався невдалим - "арагонці" на виїзді програли "Гімнастіку де Таррагона" (0:2) - хавбек, схоже, справді хвилюється за майбутнє команди, давнім уболівальником якої він є. Його кумирами були футболісти "арагонців" минулих років, а головним прикладом для наслідування та джерелом футбольного натхнення - батько Педро, який грав за "Сарагосу" на позиції атакувального півзахисника з 1982 по 1988 роки. Згодом, після завершення кар'єри, Педро Еррера став технічним директором "Сарагоси", будучи ним увесь час, поки його син залишався гравцем "арагонців".

Андер Еррера вперше закохався у "Сарагосу" ще в середині дев'яностих, коли був зовсім юним. У 1994 році команда з Арагону здобула Кубок Іспанії, перемігши "Сельту" в захоплюючій серії пенальті, а вже наступного року святкувала перемогу в Кубку володарів кубків. У фіналі цього турніру "Сарагоса" здобула надзвичайну перемогу над лондонським "Арсеналом", вигравши 2:1 у додатковий час на стадіоні "Парк де Пренс" у Парижі. Це був час тріумфу "Сарагоси", який запалив любов до клубу у багатьох юних футбольних фанатів регіону, серед яких був і Андер Еррера.

Нинішня "Сарагоса" змушена вирішувати завдання набагато більш приземлені. Але клуб все одно має залучати до своїх лав не тільки молодих футболістів, а й обзаводитися новим поколінням уболівальників, які зберігатимуть таку ж відданість "арагонцям" через десятиліття, як і Андер Еррера. Сам хавбек це чудово розуміє і публічно говорить про це.

"Я відчуваю велике задоволення, працюючи з молодими людьми. Мені цікаво спостерігати за їхнім зростанням, підтримувати їх у розвитку та допомагати уникати тих помилок, які, можливо, робив у своєму житті. Також я прагну надавати допомогу сім’ям у подоланні особистих викликів, з якими сам стикався раніше, і, можливо, не завжди знаходив вірні рішення. Щодо майбутнього, я не впевнений, чи стану професійним тренером з футболу. Я відкритий до можливостей, адже футбол — це моя пристрасть, це те, що супроводжує мене все життя. Проте я ще не визначився, в якій ролі зможу реалізувати свій потенціал," — зазначає Еррера.

Поки із упевненістю можна сказати лишень одне - найближчий сезон Андер Еррера проведе у "Сарагосі", а далі... Далі він, вочевидь, знову звернеться за порадою до свого серця, яке влітку 2026-го й привело екс-хавбека "Манчестер Юнайтед" та "Парі Сен-Жермен" назад додому. Нехай навіть сьогодні цей дім і пов'язаний виключно із третьою лігою...