"Ворскла": небезпечна "пастка", контрольований вихід чи шлях до тріумфу для Жеваго?

Ситуація, що склалася навколо полтавської "Ворскли", яка після вибуття з УПЛ опинилася на межі виживання, є яскравим прикладом того, як непрофільний актив може стати серйозною проблемою для власника. Це особливо актуально в умовах, коли власник підпадає під санкції, а його основний бізнес стикається з кризовими викликами.

ФК "Ворскла", що асоціюється з Костянтином Жеваго, переживає, можливо, найскладніший період у своїй історії. Виліт з УПЛ, суттєві заборгованості перед гравцями, підрядниками та персоналом, а також трансферний бан від УЄФА, який уже налічує три заборони та, можливо, матиме тенденцію до ескалації, створюють загрозливий прецедент.

У світлі того, що Полтавський ГЗК Ferrexpo працює триденний тиждень, частку Жеваго в ньому передали до АРМА, БЕБ арештувало активи бізнесмена, а сам він перебуває під українськими санкціями з лютого 2025 року, логічним здається бажання "відрізати" проблемний актив. Однак, по-перше, це не єдиний сценарій, а по-друге, з суто прагматичної точки зору це може виявитися значно дорожчим і токсичнішим рішенням, ніж умовна "історія тріумфального повернення".

Жеваго є одним із наймолодших мільярдерів Європи, що самостійно заробив свій статок. Його шлях від фінансового директора до голови ФПГ, а також успішний вихід Ferrexpo на Лондонську фондову біржу свідчать про високий рівень фінансової та стратегічної грамотності, здатність до системного мислення й амбіції виходити за межі національного ринку.

Захист кандидатської дисертації з міжнародних інвестицій яскраво демонструє його акцент на економічних показниках та аналітичному підході до ведення бізнесу.

Суворі умови, в яких знаходиться підприємець, потребують прийняття рішень, орієнтованих на фінансову обґрунтованість, зменшення збитків та ефективне управління ризиками.

Першим і найбільш очевидним контраргументом до повного банкрутства або замороження клубу в першій лізі з мінімальним бюджетом є невідворотні фінансові зобов'язання. Заборгованість перед гравцями та персоналом, а також потенційні штрафи і трансферні заборони, які можуть бути накладені УЄФА та ФІФА, не зникнуть самі по собі. Навпаки, вони лише зростатимуть, піддаючи клуб ризику повного виключення з усіх змагань, а власника - значним юридичним витратам і можливим позовам.

5 березня 2025 року незалежна аудиторська фірма "Скриль і партнери" підготувала фінансовий звіт для футбольного клубу "Ворскла" за 2024 рік. Після аналізу всіх фінансових показників стало зрозуміло, що клуб зазнав збитків у розмірі 92,3 млн грн.

Уявлення про те, що юридичне "зникнення" "Ворскли" дозволить позбавитися від існуючих проблем, є обманливим. Як показує досвід харківського "Металіста", який припинив існування в 2016 році, судові тяжби через борги тривають досі і постійно пов'язуються з іменем колишнього власника Курченка. Це свідчить про те, що навіть через дев'ять років історія футбольного клубу може залишатися актуальною та проблемною.

Так само досі тривають суперечки щодо боргів "Дніпра" (за словами його чинного досі директора Стеценка, у розмірі 50 млн дол.), хоча діяльність клуб припинив ще у 2019 році і виключений з усіх змагань. Навряд чи кінцевий власник задоволений такими репутаційними втратами, які явно не сприяють подальшій діяльності, особливо в умовах санкцій. І паралелі з дніпровським клубом, які проводять уже колишні співробітники "Ворскли", раз по раз ударяють і вдарятимуть по реноме й статусу соціально відповідального бізнесмена, яке є у Жеваго завдяки проєктам у Горішніх Плавнях на Полтавщині та в регіоні й Україні загалом із початком війни.

Інакше кажучи, відкладати це питання не вийде. Це явно призведе до невдачі, що було не раз підтверджено.

Додатково, згідно з цими оцінками, вартість неконтрольованого закриття клубу буде оцінюватися не лише у фінансовому вимірі, але й з огляду на репутаційні втрати, які можуть вплинути на судові рішення. Вартість цивілізованого розпуску клубу, що передбачає повне погашення всіх боргів, виплату компенсацій за дострокове розірвання угод та уникнення міжнародних санкцій, може виявитися істотно більшою, ніж мінімальний бюджет, необхідний для підтримки команди не лише в Першій лізі, а й в УПЛ.

Це не гроші, втрати яких можна уникнути - це гроші, які доведеться витратити так чи інакше. Інша історія - причини такого становища клубу. Але для Жеваго питання лише в тому, чи ці витрати будуть контрольованими та з потенційним виходом, чи перетворяться на чорну діру з непередбачуваними наслідками. Це ставить перед ним серйозну дилему, тобто вибір між дорогим і ще дорожчим рішенням. Яке, втім, приймати все ж треба.

Наявність футбольної академії є важливим матеріальним активом, який при відповідному розвитку здатен приносити доходи від трансферів молодих футболістів у майбутньому, і вже є приклади цього. Повне ігнорування такої школи призведе до втрати потенційного джерела, хоч і скромного, але стабільного фінансового доходу.

Наприклад, одним із вихованців "Ворскли" є Ілля Крупський, 20-річний новачок "Металіста-1925". Його футбольна кар'єра розпочалася у Вінниці, а пізніше продовжилася в Запоріжжі. У лютому 2021 року він приєднався до юнацьких команд "Ворскли", де вже в 16 років дебютував за основний склад. Наразі він остаточно перейшов до харківської команди за 3 млн євро, згідно з повідомленнями ЗМІ. Варто зазначити, що річні збитки "Ворскли" за актуальним курсом становлять 2,2 млн доларів, що означає, що один успішний трансфер може повністю компенсувати ці втрати.

Крупський – не єдиний гравець "Ворскли", на якому клуб може заробити. Є й інші приклади, такі як основні футболісти Ібрагім Кане та Євген Павлюк, які, незважаючи на різні місця народження та проходження в інших молодіжних академіях, також вважаються вихованцями "Ворскли". Клуб має право на компенсацію за їх розвиток. На жаль, виліт команди завадив реалізації повноцінних трансферів цих футболістів.

Усе це підкреслює важливість участі "Ворскли" в УПЛ, адже це відкриває нові горизонти для гравців перед скаутами, на відміну від нижчих ліг, де витрати значно менші. По-перше, гра у вищому дивізіоні підвищує видимість футболістів, а по-друге, забезпечує наявність молодіжних команд, які дозволяють юним талантам розвиватися, замість того щоб залишатися на лаві запасних. Це може стати основою для збільшення доходів "Ворскли" від продажу гравців та зменшення фінансових втрат. Однак для досягнення цих цілей необхідно терміново скоротити адміністративні витрати, включаючи зарплати фахівців та витрати на інфраструктуру.

Отже, просто наявність школи при, скажімо, команді другої чи першої ліги, не забезпечить реалізації цієї стратегії. Щоб "Ворскла" стала помітною, їй потрібно бути активною у трансляціях, новинах, власних PR-ініціативах, залучати молодіжні команди, тренерів і підтримувати високий рівень інфраструктури, зокрема полів.

Ще один шлях - пошук і продаж іноземних футболістів. І тут у Жеваго теж є успіхи. Наприклад, албанський нападник Таулян Сефері приєднався до "Ворскли" у серпні 2022 року. На момент переходу його з македонського клубу "Работнички" орієнтовна ціна складала 500 тис. євро. У липні 2023 року, зарекомендувавши себе у "Ворсклі" в УПЛ і єврокубках, він був проданий у "Бодрумспор" (Туреччина) - орієнтовно за 1,5 млн євро. І це теж не перший успішний приклад продажу гравця для клубу Жеваго. Такі трансфери будуть можливими надалі, лише коли команда гратиме в УПЛ, а не в першій чи другій лізі.

Існує ще один важливий ресурс, який здатний підтримати клуб у складні часи. Йдеться про жіночу команду "Ворскли". Незважаючи на ті ж труднощі, які переживає клуб, ця команда змогла тріумфувати в чемпіонаті та завоювати Кубок України, перемігши харківський "Металіст-1925". Більш того, дівчата зробили це вже вдруге підряд, знову здобувши право виступати в Лізі чемпіонів.

На даний момент фінансові винагороди за участь у єврокубках значно поступаються чоловічим, проте вони все ж існують і можуть стати важливим ресурсом для нової "Ворскли". Згідно з офіційними листами УЄФА, основна винагорода за потрапляння до групового етапу становить 400 тисяч євро. "Ворскла" вже двічі була близька до досягнення цієї мети, відстаючи лише на одну гру. Якщо команда зможе зберегти свій нинішній склад, підвищити мотивацію через можливість погашення боргів і посилити команду, це завдання стане цілком реальним.

Якщо клуб, його команда та інфраструктура залишаться на високому рівні, це буде критично важливо, адже суперники "Ворскли" в жіночому чемпіонаті активно посилюються. Зокрема, фінансово стійкий "Металіст-1925" запросив до себе колишню тренерку "Ворскли" та збірної України Наталію Зінченко. Це може призвести до того, що її колишні підопічні з Полтави, у разі погіршення умов у клубі, можуть вирішити перейти до нової команди.

Вагомою тезою цього розділу буде ще один нюанс. Раніше жіноча "Ворскла" мала назву "Житлобуд-2", базувалася в Харкові й підтримувалася однойменною будівельною компанією. З початком великої війни команда, тренери й персонал залишили обстрілюване місто. І прихисток знайшли в Полтаві, де мешкають, тренуються та захищають честь міста й регіону. Буде вкрай негостинним і репутаційно самовбивчим прикрити або скоротити можливість для цих людей грати й заробляти для клубу.

Для Жеваго ризики, пов'язані з репутацією, мають не менш важливе значення, а в деяких випадках можуть навіть перевищувати прямі фінансові втрати. Це особливо актуально у контексті його статусу під санкціями та необхідності адаптуватися на міжнародних ринках. Аналіз згадок у провідних українських медіа чітко ілюструє, як футбольний клуб "Ворскла" може стати потужним інструментом для поліпшення його іміджу або, навпаки, призвести до його руйнування.

У минулому "Ворскла" не раз створювала позитивні асоціації, що сприяли формуванню іміджу Жеваго як соціально відповідального бізнесмена та мецената. Клуб стабільно виступає у вищій лізі з 1996 року, і вже після приходу Жеваго здобув бронзові медалі УПЛ 2018 року та став володарем Кубка України 2009 року. Участь у єврокубках, зокрема в групових етапах Ліги Європи УЄФА у сезонах 2011/2012 та 2018/2019, забезпечила клубу позитивне медійне висвітлення.

З початком великої війни, фінансовими труднощами основного бізнесу Жеваго та його перебуванням під українськими санкціями, тональність медіазгадок кардинально змінилася. Нинішня ситуація з вильотом з УПЛ, заборгованостями та трансферним баном перетворила "Ворсклу" на джерело системного негативу, що вже безпосередньо асоціюється з Жеваго.

Якщо він має намір оскаржити санкції, юристам знадобляться будь-які доводи, які допоможуть представити його у вигідному світлі або, навпаки, уберегти від нових звинувачень. Публікації, що ілюструють його "соціальну безвідповідальність" через ситуацію з "Ворсклою", зокрема у зв'язку з невиплатою боргів працівникам, становлять серйозну загрозу для їхньої діяльності. Цей контент-аналіз надає чіткі свідчення того, що проблема клубу вже активно обговорюється в медіа і може бути використана проти нього.

Протягом останніх шести місяців "Ворскла" зазнала 36 чітко негативних згадок у провідних десяти українських спортивних виданнях, що становить 13% від загального обсягу матеріалів про клуб. Це суттєва кількість.

У ситуації, коли Жеваго опинився під санкціями, а його головний бізнес стикається з серйозними викликами, будь-які негативні новини, що надходять від "Ворскли", можуть бути використані його суперниками для посилення тиску на міжнародній арені. Це, в свою чергу, може негативно відобразитися на його зусиллях щодо зняття санкцій або на переговорах з потенційними інвесторами та кредиторами. Адже звинувачення в ігноруванні соціальних зобов'язань можуть призвести до значних фінансових втрат, зокрема до зірваних угод або програних судових справ.

Ми проаналізували можливі негативні варіанти розвитку подій – цивілізований сценарій, що передбачає утримання у вищій лізі з обмеженим фінансуванням, та нецивілізований, який включає в себе або повне зникнення, або замороження "Ворскли". Проте, якщо подивитися на ситуацію з практичної точки зору, для Жеваго насправді існує три можливі напрямки, а не лише один чи два:

3. "Оновлення" і відновлення в УПЛ протягом сезону. Це надасть можливість:

На даний момент, враховуючи ризики, пов'язані з нецивілізованими відходами, а також з цивілізованим збереженням існування, третій сценарій виглядає найбільш вигідним у стратегічному плані. Якщо клуб зникне зовсім, передати його нікому не вдасться, і Жеваго опиниться з усіма юридичними та репутаційними наслідками.

Підтримуючи клуб на базовому, але ефективному рівні, він, безумовно, залишає можливість цивілізованого виходу з активу. Проте це не приносить жодних перспектив для фінансових та репутаційних досягнень, водночас занурюючи клуб в хаос українського футболу. Проблеми не вирішуються, а тільки накопичуються.

Третій сценарій, що передбачає повернення команди до УПЛ, відкриває можливості не тільки для збереження, а й для підвищення репутаційного капіталу власника. Це може статися поряд з телеканалом "Еспресо", який входить до числа найкращих українських медіа і продовжує утримувати свою позицію, незважаючи на тиск з боку влади.