ДУБІНЧАК: "У першій половині матчу Динамо просто не існувало на полі. Не можу зрозуміти, що ж трапилося."

Лівий захисник "Динамо" Владислав Дубінчак висловив свої думки щодо українського Класіко - зустрічі УПЛ з "Шахтарем", яка завершилася внічию 2:2 на "Арені Львів".

- Вважаю, ми повністю програли перший тайм, нас на полі не було - була одна команда "Шахтар". Нічого гострого біля воріт суперника ми не створили. Вони повністю контролювали гру. А от другий тайм мені сподобався. Ми вийшли на поле, розуміючи, що нам немає чого втрачати, зіграли гідно та змогли зробити камбек. Для нас цей результат позитивний, адже ми не підпустили "Шахтар" ближче і не сильно дозволили наблизитися "Олександрії", тому все добре.

Коли на пʼятій хвилині ми пропустили такий безглуздий гол через помилку, ми залишилися в повному здивуванні. Це дещо відволікло нас, і ми не змогли зосередитися. Коли виходиш на поле, налаштовуєшся на боротьбу, а цей гол змусив нас відволіктися. Перший тайм пройшов не так, як ми планували. Але в другому таймі, коли вже нічого не було втрачено, ми вирішили атакувати, і це принесли свої плоди.

- Ванат забив перший гол після твого навісу з флангу. Подібні моменти були і в першому таймі, але не вдавалося їх замкнути. Це відпрацьована комбінація?

Це важко назвати відпрацюванням. На мою думку, в усіх командах крайні захисники виконують навіси, а нападники намагаються їх реалізувати. Добре, що все склалося саме так. Ванат опинився в потрібному місці, а я навісив туди, де потрібно. Я дуже радий, що цей гол став важливим кроком до нашого камбеку.

Відбулося чимало суперечок та викликів...

Це дербі, це зустріч "Динамо" та "Шахтаря", тут інакше й бути не може. У таких матчах емоції завжди зашкалюють, кожен прагне до перемоги, ніхто не бажає поступатися. Гравці сприймають це цілком адекватно, а після фінального свистка ми обмінюємося рукостисканнями.

- У другому таймі ви додали в плані емоцій, запалу?

Пропущений швидкий гол повністю змінив наш ігровий план. У нас була чітка стратегія, і ми обговорили свої дії, але коли на пʼятій хвилині ми допустили помилку, це збило нас з пантелику. Втрачаючи гол, ми втратили частину впевненості і ритму гри. Нам дійсно потрібна була пауза, щоб адаптуватися до нових обставин. Як тільки ми зрозуміли, що ризикувати нам вже нічим, ми почали діяти агресивніше, і це стало поштовхом до нашого камбеку.

- Другий гол ви забили вже у компенсований час...

- Ми мали можливості для голів раніше, адже в нас були перспективні моменти як у Ваната, так і у Кабаєва та Шапаренка. У суперника також були свої шанси. Сподіваюся, глядачам гра сподобалась. З огляду на перший тайм, нічийний результат виглядає для нас позитивно.

У "Динамо" було чимало матчів, у яких перші тайми складалися невдало. Чи дискутували ви з товаришами по команді та тренерським штабом про причини таких результатів?

До того моменту, поки ви це не згадали, я навіть не звертав на це уваги. Іноді у нас дійсно бувають складні перші тайми, але, можливо, ми відчуваємо, що в нас є резерв сил. Ми виходимо на поле з обережністю, не викладаючись на повну, а тільки коли відчуваємо, що потрібно боротися за перемогу, починаємо діяти активніше. Так, я усвідомлюю, що це проблема, адже необхідно з самого початку включатися в гру, забивати голи і брати матч під контроль. Але поки що в нас виходить так, як виходить.

В останній час ви демонструєте чимало успішних дій. Чи маєте ви звичку аналізувати свої партії?

Моя схильність рухатися вперед є одночасно моєю слабкістю та перевагою. Я вважаю себе захисником, але з нахилом до атакуючої гри. Зараз, коли ми прагнемо до чемпіонства, намагаємося бути більш дисциплінованими в захисті, тому я частіше відходжу назад і зменшую кількість атакуючих дій. В цілому, на мою думку, я природжений гравець, який більше зосереджений на нападі, і, впевнений, тренери це помічають. Можливо, мої навички в обороні не є найсильнішими, але в атаці я відчуваю себе впевнено.

Стараюся максимально використовувати свої сильні сторони, а також відчуваю впевненість, яка приходить після участі в трьох або чотирьох матчах підряд. У такі моменти я почуваюся комфортно на полі. Однак, коли я довго не граю, в перших іграх відчуваю невпевненість, бо переживаю, щоб уникнути помилок і знову не опинитися на лавці запасних. Наприклад, через свою помилку в матчі з "Ференцварошем" восени я змушений був провести 6-7 поєдинків на запасному місці. Але це частина гри, і я вважаю це досвідом. Зараз, на щастя, все йде добре.

"Динамо" продовжує свій шлях у чемпіонаті України та Кубку, не знаючи гіркоти поразок. Чи розмірковуєте ви щоразу про необхідність уникнути невдач?

Кубок не вручають без поразок, тому це не має значення. Найголовніше — здобути титул чемпіона, а все інше вторинне.