Методи Мілованова: Чи може виникнути загроза втрати головного захисника України?

Не так давно, 26-річний правий захисник шведського клубу "Сіріус" Богдан Мілованов дав інтерв'ю блогеру Сергію Тищенку на Sport.ua, де зробив заяву, що викликала значний резонанс, на думку автора цих рядків. Футболіст підкреслив, що планує отримати іспанське громадянство, оскільки не дочекалася можливості виступити за національну збірну України.

"Збірна України? Коли я перебував у Португалії, мені повідомили, що мій пересування під контролем. Тому я не зміг оформити паспорт Іспанії. Я сподівався на запрошення до національної команди, але зараз вирішив отримати іспанське громадянство. Для гравців важливо мати можливість заробляти, і це можливо через клуби, а не через збірну," - підкреслив Мілованов.

На мою думку, слова Мілованова виглядають, м'яко кажучи, досить нетрадиційно. І це обумовлено кількома факторами...

Розпочнемо з того, що Богдан Мілованов, котрий з'явився на світ у Луганську, у п'ятирічному віці переїхав до Іспанії. Саме на Піренейському півострові він вперше зустрівся з футболом, що згодом визначило його шлях у професійному спорті. Найзначнішим етапом у його футбольній кар'єрі в Іспанії стало чотирирічне перебування в клубі "Спортінг" з Хіхону. Спочатку він грав у резервній команді, але незабаром йому вдалося потрапити до основного складу та провести кілька сезонів у Сегунді.

Улітку 2022 року Мілованов залишив "Спортінг" з Хіхона і переїхав до сусідньої Португалії. Там він провів два сезони у "Ароці", граючи в Прімейрі – найвищому футбольному дивізіоні країни. У липні 2024 року, ставши вільним агентом, український захисник зустрів труднощі у пошуках нового клубу. Лише на початку лютого 2025 року йому вдалося підписати контракт зі шведським "Сіріусом", командою, яка стабільно виступала у вищому дивізіоні Аллсвенскан протягом останніх восьми сезонів.

Цей текст є стислим оглядом професійної кар'єри Мілованова, що допоможе читачам, які не знайомі з особистістю футболіста, краще зрозуміти, про кого йдеться. Щоб детальніше оцінити, на що здатний Богдан на футбольному полі, ми пропонуємо переглянути ключові статистичні дані цього гравця за останні чотири сезони, починаючи з 2020 року. У цьому розділі представлені середні показники захисника в матчах іспанської Сегунди за хіхонський "Спортінг" та португальської Прімейри за "Ароку".

Навіть поверхневе вивчення цих показників вказує на те, що Богдан Мілованов не відповідає тим очікуванням, які мають як вболівальники, так і тренери щодо гравців збірної України. Футболіст, який не може досягти показника успішності понад 60% у другому дивізіоні іспанського футболу, навряд чи зможе стати справжнім підкріпленням для національної команди, котра прагне змагатися на найбільших міжнародних аренах, таких як чемпіонат Європи чи чемпіонат світу.

Слід зазначити, що середній рівень точності передач Мілованова не перевищує 75% і зазвичай коливається близько 70%. Також, ймовірно, немає сенсу акцентувати увагу на частих втратах м'яча...

Щоб забезпечити об'єктивний аналіз, розглянемо середні статистичні показники Богдана Мілованова в контексті даних інших футболістів, які також можуть зайняти позицію на правому фланзі захисту національної збірної України. У цьому контексті варто відзначити Юхима Коноплю з "Шахтаря", Олександра Тимчика з "Динамо" та Олексія Сича з "Руху".

Враховуючи наведені статистичні дані, слід підкреслити, що вони стосуються сезону 2023/24. Щодо Мілованова, то його показники розраховані виключно за виступами в португальській Прімейрі, тоді як для Коноплі, Тимчика та Сича наведені середні результати за всіма турнірами. Для гравців "Шахтаря" та "Динамо" це охоплює не лише матчі української Прем'єр-ліги, але й поєдинки єврокубків, таких як Ліга чемпіонів, Ліга Європи та Ліга конференцій. Тому, якщо хтось стверджує, що порівнювати виступи в португальській Прімейрі та українській Прем'єр-лізі недоцільно через вищий середній рівень чемпіонату на Піренеях, варто зазначити, що включення єврокубкових матчів, принаймні, дозволяє зменшити цю різницю, роблячи показники більш порівнянними в межах можливого.

Очевидно, що Конопля та Тимчик показують значно кращі результати в більшості ігрових елементів, що відкриває їм можливість з упевненістю отримувати запрошення до національної збірної України і представляти країну на міжнародних турнірах. Що стосується Мілованова, його статистичні дані практично зрівнялися з показниками Олексія Сича, який формально займає третє або навіть четверте місце в переліку вибору Сергія Реброва на цій позиції, враховуючи також наявність досвідченого Олександра Караваєва з "Динамо" в резерві.

У квітні Сич святкуватиме свій 24-й день народження, тоді як Мілованову вже буде 27 років. На вашу думку, кого слід більше тренувати в національній збірній, якщо є така можливість, враховуючи схожі показники? Зрозуміло, що краще зосередитися на молодшому гравцеві, адже він має більший потенціал для розвитку.

Отже, заява Мілованова щодо його наміру отримати іспанське громадянство на фоні відсутності перспектив у збірній України виглядає дещо маніпулятивно. Таким чином, Богдан, можливо, намагається підвищити свій профіль, сподіваючись, що це відкриє йому шлях до національної команди. Однак, аналізуючи його виступи в порівнянні з іншими гравцями, можна зробити висновок, що рішення тренерського штабу "синьо-жовтих" стосовно позиції правого фулбека є цілком обґрунтованим.

Цікавою є думка Мілованова: "Гравці повинні заробляти. Це можливо в клубах, а не в збірній." Ці слова можуть бути сприйняті як маніпуляція, адже професійний футболіст, як-от Богдан, усвідомлює, що гра за національну команду позитивно відображається на його ринковій вартості. Участь у збірній може відкрити двері до більш престижних і фінансово вигідних клубів, а також полегшити переговори щодо зарплати з нинішніми чи потенційними роботодавцями. Більш того, футболіст, який представляє національну команду, що входить до топ-25 рейтингу ФІФА (а "синьо-жовті" наразі займають 25 місце), навряд чи залишиться без роботи на півроку, оскільки навколо нього завжди буде чимало привабливих пропозицій.

Проте, давайте звернемо увагу на інші коментарі Мілованова, які, на його думку, пояснюють його тривале перебування без клубу в ролі вільного агента: "Я певний час не мав команди. У мене виникли непорозуміння з агентом, який давав численні обіцянки, але не виконував їх. Я зміг завершити співпрацю лише 15 серпня. В кінці трансферного періоду були кілька пропозицій, але жодна з них не відповідала моїм вимогам. Тож я вирішив почекати до січня, щоб отримати кращу можливість. І врешті-решт це сталося. "Сіріус" — чудовий вибір для мене. Я підписав контракт на три роки і сподіваюся, що зможу внести свій внесок у розвиток команди".

Обговорювати привабливість "Сіріуса" для Мілованова, мабуть, не має великого сенсу. Сам футболіст, безсумнівно, краще розуміє свою ситуацію. Його висловлювання на кшталт "в кінці трансферного вікна були пропозиції, але вони не відповідали моїм очікуванням, тому я вирішив дочекатися січня" виглядають як спроба вплинути на громадську думку. Варто підкреслити, що з липня 2024 року, ставши вільним агентом, Мілованов мав можливість вести переговори з будь-яким клубом, зацікавленим у його послугах, і підписувати контракт у будь-який момент. Для підписання вільного агента не потрібно чекати відкриття трансферних вікон, тому причина, чому він вирішив дочекатися січня, залишається загадкою. Швидше за все, дійсно гідних пропозицій просто не було. Хоча іспанське громадянство могло б дати певні переваги, участь у матчах за збірну України та статус гравця цієї команди безсумнівно відіграють важливу роль.

Проте це ще не весь спектр можливостей. Отримання громадянства Іспанії не позбавляє Мілованова перспективи грати за збірну України у майбутньому. Раніше він виступав за молодіжну команду нашої країни, де взяв участь у семи матчах і забив один гол (останній його матч відбувся 13 листопада 2020 року). Таким чином, з футбольної точки зору, у нього залишається шанс знову приєднатися до національної команди, якщо надійде запрошення. Основною перешкодою для Мілованова на шляху до збірної України може стати лише його участь в офіційній грі за іншу країну. Якщо він з'явиться на полі під час фінальної стадії міжнародного турніру, наприклад, чемпіонату Європи або світу, повернення до української команди стане неможливим без спеціального дозволу від ФІФА або через судовий процес.

Враховуючи, що справа Мілованова стосується отримання іспанського паспорта, важко уявити, що Богдан зможе потрапити до складу збірної "червоної фурії" у найближчому майбутньому. Конкуренція з Педро Порро, який представляє "Тоттенхем" та має 45 мільйонів євро вартості, а також з капітаном "Реала" Дані Карвахалем, який хоч і на лікарняному, але все ще має шанси заявити про себе на міжнародному рівні, виглядає надзвичайно серйозно.

Отже, не варто пов'язувати отримання іспанського паспорта Мілованова з можливістю виступати за збірну України. У контексті футболу ця юридична процедура не вплине на ситуацію: щоб мати шанси на місце в команді "синьо-жовтих", Богдану потрібно активно працювати над власним розвитком, вдосконалювати навички та демонструвати гру на рівні таких футболістів, як Конопля та Тимчик. Крім того, щоб мати право висувати вимоги до УАФ та тренерського штабу національної команди, він повинен перевершувати їх у своїй грі.