Bloomberg: В Угорщині помилково додали приблизно 160 осіб до реєстру агентів.
В Угорщині оприлюднення архівів, що стосуються співпраці громадян з комуністичними спецслужбами, викликало великий резонанс. Близько 160 осіб, у тому числі опозиційний політик, були помилково занесені до онлайн-бази даних як інформатори комуністичного режиму. Насправді ж ці люди самі були під контролем спецслужб через їхню діяльність проти влади, повідомляє Bloomberg.
Опублікування документів повинно було стати символом старту нового, більш прозорого політичного етапу після відсторонення Віктора Орбана, який очолював державу протягом 16 років. Прем'єр-міністр Петер Мадяр зазначив, що Угорщина зможе подолати свої минулі травми лише в разі визнання їх та усвідомлення власної відповідальності.
Однак замість очікуваного суспільного примирення рішення спричинило суперечки. Мадяру довелося вибачатися в парламенті, а керівник національного архіву служб безпеки запропонував піти у відставку.
Проблеми пов'язані з картками типу "коробка 6", які були розміщені в онлайн-базі цього місяця.
Вони включають ключову інформацію про осіб, до яких комуністична таємна поліція зверталася з пропозицією стати шпигунами та доносити на інших. Проте картки не демонструють, чи погодилися ці люди на співпрацю, чи надавали якусь інформацію або завдали шкоди комусь.
За підрахунками істориків, близько 66% архівних матеріалів вже було знищено або виведено з обігу. У теперішніх архівах збереглося лише трохи більше 50 тисяч записів. До того ж, в доступній базі даних відчувається нестача десятків тисяч документів, зокрема й матеріалів, що стосуються колишнього прем'єр-міністра Петера Медьєші, якого більше 20 років тому вважали інформатором.
Історик Янош Райнер підкреслює, що картки не слід розглядати як список осіб, відповідальних за провини. Він зазначає, що індивід, який не підготував жодного звіту, отримує таку ж картку, як і той, хто протягом багатьох років надсилав тисячі повідомлень.
"Цей крок, безумовно, став найрадикальнішим - просто викласти цю базу даних у відкритий доступ. Я мав певні побоювання, що це може призвести до непорозумінь. Це не є списком правопорушників, ситуація не така проста," - зазначив Райнер.
Декілька осіб прийняли рішення про співпрацю під тиском обставин: їм загрожували виключенням зі школи, звільненням з роботи або навіть переслідуванням їхніх родичів. Одночасно в соціальних мережах, після появи відповідних документів, почали активно поширювати фотографії карток та висловлювати звинувачення на адресу тих, чиї імена були в них вказані.
Серед тих, чиї імена фігурують у документах, - футболіст Йожеф Божик, який грав у легендарній збірній Угорщини 1950-х років, а також ведучий популярної телевікторини. Обидва вже померли. Інформацію також перевіряють щодо чинного судді Конституційного суду та колишнього голови центрального банку.
В окремому випуску згадується лауреатка Нобелівської премії в галузі медицини Каталін Каріко. Вона поділилася спогадами про те, як у кінці 1970-х років їй погрожували припинити наукову діяльність. Стурбована своєю кар'єрою, Каріко підписала угоду про співпрацю, але згодом, за її словами, не подала жодних звітів і не завдала шкоди нікому.
У лютому, напередодні дня вшанування пам'яті жертв комуністичного режиму, уряд має намір опублікувати так звані B-досьє. Ці документи міститимуть відомості про обставини, при яких людей намагалися завербувати, що дозволить глибше усвідомити причини, чому вони погоджувалися або відмовлялися від співпраці.
Протягом минулого тижня більше ніж 10 тисяч осіб звернулися до архіву з метою отримання додаткових відомостей про імена, представлені у опублікованій базі даних. Це приблизно дорівнює кількості запитів, які архів отримав за чотири попередні роки.
Соціолог Андреа Сабо, яка спеціалізується на вивченні політичної поведінки, висловила думку, що публікація документів не стала тією соціальною розрядкою, на яку розраховували. Водночас вона вважає, що угорському суспільству ще потрібно зрозуміти, яким чином звичайні громадяни опинилися під впливом авторитарної системи і стали елементом системи спостереження.
За оцінками дослідників, протягом чотирьох десятиліть комуністичного правління понад 100 тисяч угорців у різний час були інформаторами спецслужб.
Комуністичний період в історії Угорщини
З 1949 по 1989 рік в Угорщині панував однопартійний комуністичний режим.
Як і в багатьох інших країнах Східної Європи часів холодної війни, угорські спецслужби використовували розгалужену мережу інформаторів для стеження за громадянами. Часто людей змушували доносити на колег, друзів і навіть родичів.
За оцінками, що ґрунтуються на даних архівів органів державної безпеки, влада завербувала близько 150 000 інформаторів, хоча інформація про дві третини з них на сьогодні не збереглася.
Велику частину документів знищили у 1956 році під час антирадянських протестів в Угорщині, а інші були заховані в процесі переходу до демократичного устрою. Є припущення, що частина з них могла бути перевезена до Москви.