Bloomberg: Угорщина розкрила секрети минулого, опублікувавши архіви комуністичних спецслужб | Основні новини України
В Угорщині, після публікації архівів комуністичних спецслужб, близько 160 осіб були помилково зараховані до категорії інформаторів, хоча насправді їх підозрювали через їхню опозиційну діяльність. Ця ситуація викликала обурення і змусила прем'єр-міністра Петера Мадяра вибачитися у парламенті, а керівник архіву національної безпеки вирішив подати у відставку.
Про це повідомляє Bloomberg.
Опублікування конфіденційних матеріалів стало одним із перших заходів нового уряду Угорщини після успіху Мадяра на виборах у квітні, що поклали край 16-річному правлінню Віктора Орбана.
Прем'єр-міністр запевнив, що доступ до архівів сприятиме суспільному переосмисленню комуністичного минулого та відкриє нову, більш прозору політичну еру.
Проте, замість бажаного соціального порозуміння, країна опинилася в епіцентрі звинувачень, помилок у базах даних та суперечок стосовно того, хто насправді може вважатися агентом комуністичних спецслужб.
"Це не зовсім той катарсис, на який ми очікували. Технічні негаразди залишили після себе гіркий присмак," – зазначила угорська соціологиня Андреа Сабо, котра займається вивченням політичної поведінки.
Чому виявлення списків комуністичних інформаторів стало викликом?
Цього місяця в Угорщині була запущена онлайн-база даних, що містить "картки №6" — документи, що походять з комуністичних спецслужб і містять ключову інформацію про осіб, яких намагалися вербувати для роботи інформаторами.
Проте наявність такої картки сама по собі не є доказом того, що особа погодилася на співпрацю зі спецслужбами чи передавала їм якісь дані.
Згідно з висловлюваннями історика Яноша Райнера, аналогічні документи могли належати як особам, які ніколи не робили доносів, так і тим, хто на протязі багатьох років надсилав тисячі звітів.
Окрім того, багато людей піддавалися тиску, який змушував їх до співпраці через погрози. Їм загрожували звільненням з роботи, виключенням з навчальних закладів або переслідуванням їхніх родичів.
"Це не список злочинців. Усе не настільки просто", -- пояснив Райнер.
Дослідники історії підкреслюють, що архіви мають серйозні прогалини. На їхню думку, близько 66% документів були видалені або знищені ще до того, як стали доступними для громадськості.
Нині в архівах залишаються відомості про трохи більш ніж 50 тисяч людей, хоча за чотири десятиліття комуністичного правління в Угорщині інформаторами в різний час були понад 100 тисяч громадян.
У переліках виявили лауреатку Нобелівської премії та знаменитих угорців.
Серед імен, що викликали значний інтерес після розкриття архівів, варто відзначити Каталін Каріко — володарку Нобелівської премії з медицини, яка здобула славу завдяки своєму внеску в розробку мРНК-вакцин для боротьби з COVID-19.
У 2021 році дослідниця ділилася спогадами про те, як наприкінці 1970-х років агенти комуністичних спецслужб загрожували їй забороною наукової діяльності.
Каріко взяла ці загрози до уваги, адже її батько вже кілька років не міг знайти роботу після того, як брав участь в антирадянському повстанні 1956 року.
"Я була обізнана про функціонування системи, і внаслідок цього відчула страх, що змусив мене підписати угоду про співпрацю. Протягом наступних років я жодного разу не надавала письмових звітів і не заподіяла шкоди нікому", - поділилася вона з виданням Telex у 2021 році.
У базі даних з'явилися інші відомі постаті, зокрема футболіст Йожеф Божик, який був частиною легендарної угорської збірної 1950-х років, де грав поруч із Ференцом Пушкашем, а також відомий телеведучий. На жаль, обидва вже не з нами.
У документах згадуються діючий суддя Конституційного суду та екс-голова центрального банку, який наразі надає консультації керівнику цієї установи Міхаю Варзі.
Керівники обох установ повідомили, що перевіряють оприлюднену інформацію.
Одночасно в онлайн-базі не фігурує ім'я екс-прем'єр-міністра Петера Медьєші, якого ще в 2002 році визнали інформатором комуністичних спецслужб після його тріумфу над Орбаном на виборах.
У лютому будуть опубліковані нові матеріали.
Незважаючи на резонансний скандал, угорські чиновники мають намір продовжити процес відкриття архівних матеріалів.
У лютому, напередодні дня вшанування жертв комуністичного режиму, планується публікація документів, відомих як "досьє Б", які пов'язані з картками, що були оприлюднені раніше.
Ці матеріали нададуть детальнішу інформацію про умови вербування, включаючи способи, якими спецслужби намагалися залучити осіб до співпраці.
За останній тиждень до архівів звернулися понад 10 тисяч громадян -- приблизно стільки ж, скільки за попередні чотири роки.
Історики вважають, що нові архівні матеріали здатні розмежувати осіб, які свідомо підтримували комуністичний режим, від тих, хто був змушений до співпраці під тиском загроз.
Bloomberg підкреслює, що питання відповідальності за співпрацю з авторитарними режимами стає особливо актуальним для Угорщини після закінчення 16-річного правління Орбана.
Нині в країні майже щодня з'являються повідомлення про затримання людей, яких підозрюють в участі в масштабних корупційних схемах. Водночас лунають звинувачення на адресу тих, хто мовчки спостерігав за посиленням контролю попереднього уряду над судами та медіа.
"Йдеться про те, щоб ми як суспільство спробували поводитися по-дорослому та взяти на себе відповідальність", -- сказала соціологиня Андреа Сабо.