Вони ведуть життя, схоже на роботи, о 22:00 відправляються на сон: вихованець Карпат, який став зіркою в Польщі, активно допомагає своєму клубу, регулярно забиваючи голи - Футбол24.

"Для українських футболістів польський ринок відкриває нові горизонти для відновлення кар'єри."

Андрію, 7 м'ячів за 10 поєдинків – вражаючий початок сезону! Які в тебе відчуття щодо такої продуктивності?

- Чудовий початок. Немає якихось яскравих емоцій. На старті сезону були визначені певні завдання та цілі. Польський ринок, можна сказати, відкриває для українських футболістів можливість перезапустити свою кар'єру. Мабуть, я один із тих гравців, які мають шанс та можливість знову заявити про себе.

Початок виявився вдалим. Особисто я радий своїм показникам. Хочеться, звичайно, щоб команда займала вищі позиції, адже старт був багатообіцяючим, але потім ми трохи втратили темп. Проте вірю, що зможемо надолужити згаяне.

Чи сподівалися ви, що з початком сезону ваші результати будуть такими вражаючими?

Ми піднялися в лізі, і я завершив минулий сезон на високій ноті, забивши 16 м’ячів. Зараз у мене також вдалий початок, і можна стверджувати, що я продовжую грати на гольовій хвилі. Ще й без травм, що дуже важливо, тому здоров’я мені дозволяє демонструвати хороші результати. Загалом, я задоволений своїм стартом.

Яка мета у вас щодо кількості забитих голів на цей сезон? Чи визначили ви для себе якусь цифру?

Вона безумовно існує, але, напевно, це швидше особисте прагнення, яке живе в моїй голові. Ви знаєте, футбол - це така річ, що сьогодні все йде добре, а завтра, не дай Боже, може статися травма або виникнути інші обставини, і ситуація може змінитися. Цілі, безумовно, є, і я сподіваюся, що коли їх вдасться досягти, ми зможемо знову зустрітися і поговорити про це.

Андрій Ременюк / Зображення від ФК Авіа Свіднік

Ви зараз граєте в третьому дивізіоні Польщі. Як би ви охарактеризували цей чемпіонат у кількох словах? Які основні відмінності ви помічаєте у порівнянні з вашим попереднім досвідом в Україні?

Сьогодні польський футбол демонструє справді високий рівень, не лише з точки зору окремих клубів, а й загальної конкуренції. Це можна порівняти з українським футболом до 2014 року: як у плані конкурентності, так і в інфраструктурі. Наприклад, наша ліга складається з 18 команд, і можна стверджувати, що 15 з них мають значний рівень конкурентоспроможності, завдяки інфраструктурі, зарплатам та умовам, які вони пропонують гравцям.

У Польщі також існує Перша ліга та Екстракляса, де умови для гри ще більш сприятливі. Таким чином, можна стверджувати, що польський футбол, не рахуючи німецького та інших ліг з топ-5, є одним із найперспективніших середовищ для розвитку футболістів.

"У Кубку ми демонструємо потужні виступи проти кожної команди."

- До вашого клубу була прикута особлива увага після матчу 1/32 фіналу Кубка Польщі, коли Авіа Свіднік вибила з турніру краківську Вєчисту, яка виступає в Екстраклясі. Що ця перемога означала для команди?

По-перше, перед цією зустріччю ми пережили невеликий кризовий період. Ми зазнали поразок у трьох матчах чемпіонату, тому ця гра стала для нас своєрідним імпульсом, що приніс позитивні емоції.

В цілому, складається враження, що в Кубку ми виступаємо дуже виразно проти всіх команд. Здається, ця команда приїхала не зовсім готовою до боротьби, оскільки вважала нас аутсайдерами. Ми змогли здобути перемогу в цьому матчі, і, на мою думку, для польського футболу це вже не стало чимось надзвичайним. Ми раніше також показували подібні результати. Для нас особисто це стало, певно, психологічним підйомом.

На наступному етапі Кубка вам буде протистояти команда з Екстракляси. Чи вже ведуться розмови про цю зустріч у вашому колективі? Чи готові ви до запеклої боротьби?

Ця гра відбудеться за місяць. Оскільки ми є фахівцями у своїй справі, попереду нас чекає ще один місяць змагань. Це також має велике значення з психологічної точки зору: якщо ти здобудеш кілька перемог і прибудеш на кубкову гру з успішними результатами, це стане істотною перевагою.

ФК Авіа Свіднік / Фото прес-служби клубу

Команда Радомʼяк Радом займає нижні позиції в таблиці Екстракляси. Якщо до моменту зустрічі вони продовжать програвати, то можуть приїхати сюди не в найкращій психологічній формі, можливо, з певними труднощами в налаштуванні, адже ми все ж знаходимося нижче в лізі і так далі.

У нас буде, можливо, рівна гра, можливо, нам навіть вдасться пройти далі. Немає такого, що вийдемо на поле і ще до матчу програємо. Ні. Буде футбольна битва, і я переконаний, що нам точно вдасться показати себе з гідного боку. А результат уже матч верифікує на полі.

"Моя дитяча мрія полягала в тому, щоб випробувати свої сили за межами країни."

Якщо згадати ваш шлях у кар'єрі в Україні, ви вперше з'явилися на полі в УПЛ, граючи за Карпати, коли вам було всього 19 років. Які враження залишилися у вас від цього часу? Що найбільше вразило вас під час перших поєдинків на професійному рівні?

Мабуть, я згадую про футболістів, з якими мав можливість грати. У нас була потужна команда, з такими виконавцями, як Гуцуляк та Швед, а також легіонер Карраскаль, який відзначався високою якістю гри та талантом. Федецький вже тоді перебував у "Карпатах".

Андрій Ременюк у Карпатах / Фото клубу

Поряд із такими особистостями можна усвідомити, де ти опинився – як у аспекті професіоналізму, так і в плані відданості, якості гри та загальної потужності команди. Саме ставлення, ймовірно, залишило найбільше враження. В сучасному футболі я, напевно, не зустрічав такого ентузіазму та самовіддачі. Карпати завжди відзначалися своїми моральними і вольовими рисами.

І ще запам'яталося, що я тоді дебютував проти Шахтаря. У той час в українському футболі було дуже багато сильних легіонерів. Коли я дебютував, за "гірників" грали Ісмаїлі, Тайсон, Бернард та інші. Загальний рівень чемпіонату тоді був дуже високим.

Перед тим, як ви почали виступати за Карпати, у вас був досить незвичайний досвід — стажування у таких клубах, як Валенсія, Вільярреал і Леганес. Як з’явилася нагода вирушити до Іспанії?

Тоді в нашій організації відбулися зміни в управлінні – на чолі став Олег Смалійчук, який обіймав посаду президента або директора клубу. Завдяки його досвіду роботи в Іспанії молоді гравці «Карпат» отримали можливість проходити стажування за кордоном.

Це вже не просто була переглядова сесія для команди, а скоріше навчальний досвід, що дозволив порівняти наш склад із їхнім, зокрема за віковими категоріями, такими як наша, та їхніми результатами в чемпіонаті. Тоді я був вражений високим рівнем молодих футболістів, яких вони представили. Однак, на мою думку, українські футболісти мають більший потенціал у дитячому футболі.

- Що найбільше запам'яталося з того періоду? Чи були якісь футбольні принципи або підходи, які ви побачили там і використовуєте у своїй грі досі?

- Просто їхнє ставлення, їхній професіоналізм... Наприклад, ми там знали, що вони, можна сказати, живуть як роботи: о 22-й годині лягають спати, харчуються ідеально, у них усе відточено. Це одна з переваг. У чомусь ми програємо їм у ментальності. У них дисципліна протягом усього року, судячи з того, що я побачив. А в нас може бути дуже яскравий злет, а потім ми можемо два-три місяці десь бути в небі, скажімо так. Напевно, це така перевага.

Щодо футбольного поля, то швидкість роботи з м'ячем, швидкість мислення - напевно, це нас вирізняло. А найбільший їхній плюс у тому, що молодих футболістів допускають до основної команди або віддають в оренду. І в них сила чемпіонату велика, тому футболіст не регресує. Якщо, наприклад, у нас зараз взяти й піти в команду Другої ліги України або залишитися в U-19, дублі, то я вважаю, що грати в дорослій команді - набагато кращий темп. У 18-річному чи навіть 20-річному віці вже грати в дорослій команді - це краще, ніж ще рік чи два серед однолітків. У Європі ріст футболіста йде швидше саме завдяки такій конкуренції.

Як ми вже зазначали раніше, говорячи про Польщу: у Другій лізі ти маєш можливість ставити мету піднятися в Першу лігу, де значна частина команди, а іноді й більшість, можуть складатися з іноземних гравців. Наприклад, Вісла Краків, коли ще виступала в Першій лізі, мала 70-80% легіонерів у складі. Це створює здорову конкуренцію, з якою можна змагатися.

У 2021 році ви підписали контракт з Металістом 1925. Яка була різниця між цим етапом і вашими попередніми досвідом у контексті змагання, вимог та командного духу?

Період моєї гри в Металісті 1925 виявився неоднозначним, адже я також пережив декілька травм. Я перейшов з Другої ліги до Вищої, і мені знадобився певний час для адаптації. Крім того, відбувалися різноманітні зміни: зміна тренерів, початок війни та інші фактори. Тому мені важко дати чітку оцінку цьому етапу. Проте, як і для будь-якого футболіста, я вважаю, що жоден етап у кар'єрі не проходить без користі.

Андрій Ременюк / Фото ФК Металіст 1925

Ви залишили Металіст 1925 в статусі вільного агента. Чи закінчився ваш контракт, чи існували інші причини для цього рішення?

- Ні, у мене добіг кінця контракт. У Металісті 1925 змінилося керівництво загалом: і президент, і директори... Ну і в загальному так, дитячою мрією було спробувати себе за кордоном. Можна сказати, я навіть пізно, за мірками європейського футболу, вирішив скористатися цією можливістю.

Чи звертався клуб до вас з пропозицією продовжити контракт?

- Ні-ні. Як я і кажу, у нас змінилося керівництво. Коли вже йшов із Металіста 1925, то все було абсолютно інакше. Ми так і не знали один одного особисто, як нинішні футболісти, які працюють із теперішнім керівництвом клубу.

"Не виникало жодних суперечностей з поляками з приводу різноманітних питань."

- Ви вже відчували, що хотіли спробувати себе за кордоном, але як саме виник варіант із переїздом до Польщі? Чому вирішили саме туди?

Перш ніж все інше, моє дитинство пройшло у Львові, де я зростав у світі львівського футболу. Завдяки знанню української мови мені було простіше впоратися з мовними викликами під час перебування в Польщі. Однак я не обмежувався лише цією країною; також відвідав Словаччину для перегляду команди Татран Прешов.

Спочатку я провів два тижні в Польщі, вивчаючи місцевий футбол і його розвиток. Після цього відправився на перегляд у Першу лігу, але умови, як спортивні, так і фінансові, мене не вразили. Тож я вирішив повернутися до Польщі, де виникла можливість приєднатися до команди Авіа. Минулого року ми піднялися до Другої ліги, і тепер наше завдання – знову піднятися в Першу лігу.

У попередньому сезоні вас нагородили титулом найкращого гравця Авіа. Яке значення для вас має ця нагорода? Чи посилила вона вашу впевненість у власних силах?

Попередній сезон, без сумніву, став величезною перевагою для нас, оскільки ми піднялися в нову лігу. Кожен амбітний футболіст потребує року, в якому відбувається його індивідуальний розвиток. І саме минулого року, навіть на такому рівні, для мене найважливішим стало те, що я вдосконалився, а наша команда досягла значних результатів.

Це сталося настільки стрімко: розпочався новий сезон, і всі ті події чи досягнення втратили своє значення, адже тепер перед нами нові виклики і нові цілі.

- Трошки відійдемо від теми футболу. Ви в Польщі вже декілька років. За цей час встигли добре адаптуватися до країни, футболу, уболівальники вас добре знають. Але останнім часом дуже багато говорять про не найпростіше ставлення частини поляків до українців. Чи стикалися ви особисто з якимось негативом через те, що ви українець?

У моєму регіоні та в галузі, в якій я зайнятий, не спостерігалося жодного прояву неприязні. Ніяких інцидентів на расовому підґрунті або подібного роду ситуацій не було. Взагалі, цього абсолютно не траплялося.

Андрій Ременюк разом з фанатами / Фото клубу ФК Авіа Свіднік

Незважаючи на те, що я ще не зовсім впевнено володію розмовною польською, мої колеги ставляться до мене з підтримкою і повагою. У сфері, де я працюю - у футболі, я переважно взаємодію з людьми, які також займаються цим спортом: тренерами та гравцями.

Десь у місті чи в іншому місці - жодного разу. Я вже два роки тут, і за цей час не виникло жодних конфліктів з поляками з приводу будь-яких питань.

"Ми отримали запит від УПЛ. Раніше ми вже мали можливість співпрацювати з тренером."

- Повернімося знову до ваших виступів. З огляду на такий впевнений старт сезону, чи відчуваєте ви особисто, що зараз перебуваєте на етапі, коли вже найближчим часом можете зробити наступний крок у кар'єрі?

- Був такий варіант влітку, на початку сезону, бо в мене закінчувався контракт. Була пропозиція, навіть дві пропозиції, з Першої ліги. Але я така людина: якщо в мене все виходить і мене все влаштовує - і у фінансовому плані, і у футбольному, іде прогрес - я вирішив залишитися тут.

Я не обмежую себе жодними рамками та не вважаю, що ситуація не може змінитися. У нас з клубом є угода: якщо я покажу хороші результати, і знайдеться покупець, то, за домовленістю між клубами, я зможу перейти в іншу команду. Тому я не думаю, що залишуся тут до кінця своєї кар'єри чи щось подібне.

Я готовий розглянути різні пропозиції. Якщо клуби досягнуть згоди і це буде для мене вигідно, з радістю оціню можливості, які можуть стати прогресивним кроком для моєї кар'єри.

А в Україні не запитували?

Велися бесіди, проте офіційного звернення від директора з пропозицією контракту або запитом про трансфер до мого клубу не надійшло. Мали місце лише приватні розмови з тренерами.

Чи могли б ви поділитися цією інформацією? Якщо не з клубом, то хоча б з рівнем ліги.

- Це була УПЛ. Ми були знайомі з тренером ще до цього і працювали разом.

Дуже цікаво! А клуб не збираєтеся розкривати?

Вибач, але я не можу поділитися інформацією, адже наразі немає жодної офіційної пропозиції. Тож про що я можу говорити?

"Безумовно, я б звернув увагу на пропозицію від Карпат."

Отже, якщо я правильно зрозумів, ви все ще слідкуєте за українським футболом?

Звичайно! Я є українцем і продовжую слідкувати за подіями.

Чи є клуби чи гравці, за якими вам цікаво спостерігати в даний момент?

Зокрема, я уважно спостерігаю за моїми друзями, які залишилися в Україні та грають в УПЛ або Першій лізі. Мені цікаво стежити за їхніми досягненнями. Також із задоволенням переглядаю окремі матчі, які зараз на піку популярності, такі як Карпати, Шахтар і Полісся. Мене захоплює спостерігати за очними поєдинками - я їх аналізую і слідкую за перебігом. І, звичайно, я також цікавлюсь виступами збірної.

Андрій Ременюк (зліва) / Фото клубу ФК Авіа Свіднік

Ви вже говорили про Карпати - клуб, який вам добре відомий. Вони наразі досить впевнено почали свій шлях у чемпіонаті. Як ви вважаєте, чи зможуть вони зберегти цей темп?

- У нас в Україні є експерти, які прогнози дають (Усміхається). Як футболіст можу сказати, що це одна з найкращих версій Карпат - і в нинішніх умовах, і загалом. У них є шанс поборотися за трійку УПЛ.

А що, якщо б вам надійшла пропозиція повернутися з Карпат? Чи були б ви відкриті до такого варіанту?

- Обов'язково.

А якщо згадати про Харків, то який з клубів вам також відомий?

Так, справді. На даний момент це можна вважати елітною частиною українського футболу. І, ймовірно, кожен гравець, окрім тих, хто виступає за Полісся чи Шахтар, розглядав би подібні пропозиції.

Розкажіть, чи підтримуєте контакт зі своїми друзями та колишніми партнерами. Чи можете розповісти, з ким у вас найбільш тісні взаємини? Чи слідкують вони за вашими досягненнями? Можливо, діляться своїми думками?

- Ми друзі, звісно, стежимо один за одним і спілкуємося, десь порівнюємо. Я розповідаю свій європейський досвід, вони - нинішні реалії українського футболу. І така дружня комунікація, як у звичайних людей у житті.

- А з ким?

- Ми з академії разом були - Олег Веремієнко, він грає в Полтаві. Це мій близький друг, ми спілкуємося. Більше, напевно, і не знаю, з ким так близько, бо ми разом навчалися в академії, були в Карпатах.

"Збірна України? Там представлено чимало нових талантів - чому б не спробувати?"

Коли йдеться про національну збірну, для багатьох футболістів це, безсумнівно, одна з найважливіших цілей. Якщо прибрати всі емоції та оцінити ситуацію об'єктивно, чи все ще є у вас бажання отримати запрошення до національної команди?

Я вважаю, що для розвитку клубного футболу необхідно зробити перший крок, а вже потім ставити більш амбітні цілі. На сьогодні це, можливо, виглядає як мрія, але варто пам'ятати, що немає нічого неможливого. Якщо звернути увагу на нашу актуальну збірну, можна помітити багато нових талантів. Чому б і ні? Я просто підкреслюю, що важливо рухатися поступово: спершу досягти прогресу в клубному футболі, а вже потім розширювати горизонти та розглядати нові можливості.

Андрій Ременюк / Зображення від ФК Авіа Свіднік

Якщо розглядати найближчі перспективи, що вам найбільше бажалося б досягти у футболі та в житті загалом? Чи, можливо, це в даний момент для вас єдина мета? Яка думка приходить на розум в першу чергу?

Звісно, для кожного атакуючого футболіста важливо мати хорошу статистику. Коли є дані, які підтверджують твою гру, до тебе звертаються, тебе помічають, і ти стаєш затребуваним гравцем. Що стосується життєвих цілей, то я вважаю, що вони часто переплітаються з футболом. Адже прогрес і постановка цілей, на мою думку, в обох аспектах ведуть до покращення як у спорті, так і в особистому житті (Усміхається).