Просто найкраща команда. 10 вражень після гри між Україною та Північною Ірландією.

Паралельно із нашим матчем проти Північної Ірландії у футбол одне з одним грали Угорщина та Грузія - суперники України у квартеті ЛН. Найкращий футболіст дуелі - Собослаї. Завдав 5 ударів по воротах, 8 разів пасував під спроби партнерів, у 5 випадках проходив опонентів на дриблінгу. А ще був найкращим за пасами. Розкидував м'ячі на фланги дальніми. Коротше, видатний перформанс. А у матчі проти України якщо не провалився, то щонайменше не допоміг. Ми його стримали. До речі, так само вже за декілька днів наші захисники зупинили Кварацхелію - нещодавнього переможця ЛЧ, одного з найкращих у світі. Не схоже на випадковість. Збірна України готова протидіяти топовим гравцям групи атаки суперника. На жаль, у команди Північної Ірландії своєї зірки попереду не було. Результат на табло.

Можливо, для нашої збірної, щоб якісно захищатися, необхідно відчувати певний тиск. Страх. Важливо бачити перед собою сильного суперника, щоб не втрачати фокус. А можливо, цій команді просто потрібно більше часу. Ми розглядаємо це питання детальніше в наступних абзацах.

1. Наш склад справді непередбачуваний! Я розумію, що зараз у нас у всіх настрій не з найкращих, емоції беруть гору... Але давайте спробуємо знайти і позитивні моменти: давно не було відчуття, що за нашу збірну здатен зіграти будь-хто. І тепер це відчуття знову з’явилося. Нарешті наш тренер бачить у національній команді можливість конструювати склад. Це свідчить про його віру в те, що з наявних гравців можна створити щось цінне, якщо правильно їх розставити і з'єднати. Це нормально, якщо деякі з них не зовсім підходять одне одному. Але важливо шукати варіанти, адже більшість наших футболістів або грають у УПЛ, що вважається слабшою лігою, або ж є резервістами у сильніших лігах, тобто не мають ігрової практики. Протягом багатьох років ми говоримо про те, що збірна не може виступати в оптимальному складі через постійні травми, але насправді ситуація дещо інша: у нас немає чітко визначеного оптимального складу. Його потрібно шукати або ж створювати. Саме цим займається Мальдера. І це, безумовно, позитивний аспект.

2. Україні, здавалося б, пощастило. На початку першого тайму у нас була удача: Угорщина не змогла реалізувати свій момент, вдаривши в поперечину. Ми не програли Грузії, хоча суперник виглядав більш небезпечним. Результати інших матчів у нашій групі також складалися на нашу користь. Це, звичайно, радує, але щастя не триває вічно. Коли-небудь воно закінчується, і відбувається повернення до середнього рівня. І ось ми отримали гол від Північної Ірландії: необов'язковий кутовий, серія рикошетів, практично офсайд, але й тут нас спіткала невдача. Таке буває. Можна, звісно, критикувати окремих гравців, зокрема Бражка. Але пропущені м’ячі – це частина гри. Іноді хтось просто не встигає або помиляється. Було б дивно, якби наша проблемна оборона змогла провести три матчі без пропущених голів. Мабуть, важливіше - як ми реагуємо на пропущений м’яч. Ми не зупинилися, продовжували шукати можливості для атаки і боролися протягом усіх 90 хвилин. На жаль, не вдалося досягти успіху.

3. Північна Ірландія підтвердила всі існуючі стереотипи, які про неї ходять. Надзвичайно дратує, коли перед матчем України з будь-яким суперником, який хоч трохи нагадує британців, лунають одні й ті ж зауваження: що противник вміло грає на стандартах, має сильну фізичну підготовку, воліє грати без м'яча другим номером і захищається середньо-низьким блоком... Прикро усвідомлювати, що багато людей мислять шаблонно. А потім, коли включаєш поєдинок України з Північною Ірландією, бачиш, що суперник дійсно добре виконує стандарти, має потужну фізичну форму, віддає перевагу грі без м'яча та захищається за звичною схемою. Ем... це якось незручно. Якщо навіть звичайний глядач не був здивований цими характеристиками суперника, то й нашим футболістам вони теж не принесли нічого нового. Ми поступилися цілком передбачуваній команді. Досить зрозумілій та простою. І це, безумовно, викликає сум.

4. Північна Ірландія на даний момент перевершує нашу команду. Так, не поспішайте з образами. Збірна України, безперечно, має сильніших гравців в індивідуальному плані. Наші футболісти володіють більшою майстерністю та можливостями на полі. Але північноірландці практично кожну свою атаку доводять до удару. Майже кожен їх перехід через центральну лінію перетворюється на небезпеку для воріт суперника. Вони точно знають, як працювати з м'ячем. Гравці відмінно взаємодіють один з одним на полі, діють злагоджено, ніби за інструкцією. Це максимально ефективна команда. Чому так? Підказка: їх тренер, Майкл О'Нілл, працює з командою вже майже чотири роки. Це відчувається. Результат 0:3 не відображає справжньої гри, але факт залишається: Україна поступилася на футбольному полі. Північна Ірландія виглядала більш переконливо як в обороні, так і в атаці. Чи можемо ми грати на такому ж рівні? Так, ми здатні навіть на більше. Але для цього потрібен час. А наразі Північна Ірландія – найсильніша команда.

5. Забарний більше не герой. А пам'ятаєте, як він, коли ще грав в Англії, приїздив до збірної та ставав найкращим ледь не у кожному матчі? Так от: більше не стає. Тепер час від часу помиляється, але головне - не рятує. А цій збірній, на жаль, потрібен той, хто рятуватиме. Той, хто гратиме за двох. Той, хто підстрахує, якщо що. Той, хто буде випромінювати впевненість. Зараз це не про Іллю. Є футболісти, котрі можуть не грати за свій клуб, а потім приїхати до збірної - і бути найкращими. Так от: Забарний не може. Це радше щось нормальне, аніж навпаки, просто фіксуємо, що Іллі, аби бути лідером оборони збірної, потрібна стабільна ігрова практика та залишатися у тонусі. Тож нам залишається просто прийняти той факт, що Забарний для України - наразі "всього лише" хороший захисник. Чекаємо на його кращу версію.

6. Мені подобається Матвієнко на фланзі у збірній. Ну хоч убийте, це так. Пам'ятаю його регулярні помилки у національній команді на позиції у центрі оборони - і щоразу радію, коли бачу його на полі зліва. Його вчорашній виступ далеко не "вау", але хіба розчарував? Не привіз. Декілька разів дуже круто підключився в атаку: скинув назад після закидання, пробив сам, прострілив на Пономаренка. На відміну від тих же Бондаря та Забарного на протилежному фланзі, розумів, куди бігти, аби принести користь. Не рухався на чужій третині поля як центральний оборонець. А ще, це видно, у Матвієнка, на відміну від багатьох центральних захисників, яких поставили грати на фланзі, нема оцього панічного страху втратити м'яч та оголити зону. Ні, він готовий ризикувати, підключатися високо. Шкода, що не зіграє проти Угорщини.

Одного дня Мальдера або інший тренер збірної України поставить Миколенка зліва у трійці центральних оборонців команди, а Матвієнка - вінгбеком. Один гарантує нам надійність біля власних воріт, а інший заб'є/асистує, а ми всі назвемо це рішення геніальним. Одного дня...

7. Різник вибрав найневдалий момент для помилки. При рахунку 0:2, з якого, ймовірно, ми все одно не змогли б вибратися: підстав для оптимізму не було. Це сталося в третьому турі групи, коли основи для перемоги вже закладені, а до ключових матчів ще далеко. Проти Північної Ірландії, гру з якою проігнорують провідні скаути. Який же ще гірший момент можна було обрати? Справжня картина така, що збірна України є стабільним середняком у сучасному футболі. І в складі цього середняка воротарі зазвичай демонструють високий рівень гри. Так не повинно бути. Помилки неминучі. Особливо, коли м'яч часто опиняється поруч із твоїми воротами. Різник помилився. На щастя, це не мало негативних наслідків для команди — йому буде простіше впоратися з цією невдачею. Звісно, він повинен продовжувати боротьбу за місце в основному складі збірної, принаймні до тих пір, поки Трубін не стане основним воротарем у своєму клубі.

8. Важко оцінити рівень нашої збірної. От учора у Франції, наприклад, був основний склад - ми можемо подивитися на її виступ та з високим рівнем упевненості сказати, що та команда вміє оте й оте, не вміє те і те тощо. А як щодо нашої? Важко навіть сказати, наскільки вчорашній матч був про ротацію, бо ми поки не маємо як такої основи. Це не проблема - просто спостереження. Ми не знаємо, як збірна України зіграла б у день, коли їй конче необхідний був би результат. Точно краще, аніж учора. Але наскільки? На жаль, Ліга націй, якщо тільки Мальдера не спробує-таки її будь-що виграти у листопаді, не дасть нам відповідей на ці питання. Найкращу версію української команди ми побачимо лише у 2027 році. А поки під час та після перегляду матчів варто собі час від часу нагадувати, що це ще не 100% та точно буде краще. Це заспокоює.

9. Ідеальний нападник для цієї команди відсутній. Сікан виконує роль фінішера, однак за три матчі ми маємо дуже низький показник xG, що свідчить про нестачу моментів для завершення. Ванату потрібна ефективна циркуляція м’яча. Яремчук намагається створити можливості для інших, але їх у нас або зовсім немає, або дуже мало. Краснопір поки що показав, що добре пробігає за захисниками, однак ухвалює рішення не найкращим чином. Пономаренко вразив вчора своєю відданістю, активно борючись за м’яч і демонструючи справжній бійцівський дух на полі. Можливо, зараз, коли команда не може стабільно доставляти м'яч у небезпечні зони і створювати достатньо моментів для нападника, форвард "Динамо" дійсно є найкращим варіантом. Ця ситуація також підкреслює, що проблема нашої збірної не лише в особистостях нападників. Якщо п'ять різних гравців не відповідають вимогам, то першочергове завдання – це побудова гри від центрфорварда. Крок за кроком...

10. У нашій групі все залежить від Північної Ірландії. В руках ненадійних, адже індивідуально ця команда є найслабшою в квартеті. З 7 очками у трьох матчах, проте без ресурсів для стабільного здобуття очок у майбутньому. Колектив ще може втрачати бали, хоча вже має певну перевагу над конкурентами, а в особистій зустрічі з Україною - перевагу в +3. Все ж, я продовжую вважати нас фаворитами цього квартету. Таблиця досить насичена, а в другому колі Україна буде фаворитом у кожному зі своїх поєдинків. Десь точно втратить очки. Щось не виграє. Але всі команди будуть втрачати бали. Вчора не сталося катастрофи. Поразка - неприємна, але водночас добре заземлює після успіхів у перших двох турах. Проти Угорщини нам знову потрібно буде вийти на поле, щоб довести свою силу. Навіть той, хто не надто зацікавлений у ЛН, муситиме показати реакцію на результат 0:3. А поки що просто констатуємо: нова збірна України, як і попередня, часом буде розчаровувати. Так і має бути...

А узагалі: першу настільки болючу поразку слабшому за статусом супернику краще пережити тут, у Лізі націй, аніж у кваліфікації до Євро чи мундіалю. А ви кажете, що непотрібний турнір.