Паралельна реальність Мальдери, невдалий виступ Забарного: причини поразки України від Північної Ірландії.

У статті для Sport RBC.UA Андрій Столярчук детально розглядає поразку української збірної від Північної Ірландії. Він аналізує рішення тренера Андреа Мальдери щодо складу та тактики, а також проводить оцінку виступів ключових гравців команди.

Після активної ротації, яку постійно здійснював Мальдера в попередніх двох матчах, одним з найцікавіших питань було те, який стартовий склад вийде на матч з Північною Ірландією. Як на мене, Мальдера зробив ставку на досвідчених, технічних футболістів, насамперед - у групі атаки. Тому вийшли і Яремчук, і Ярмоленко, і Циганков, і Судаков, який попри молодий вік має чимало досвіду виступів за національну збірну.

На мою думку, стратегія виявилася невдалою, оскільки наша команда не продемонструвала достатньої ефективності в атаці. Якщо в цьому рішенні була якась логіка, то в виборі крайніх захисників її точно не було. Ми добре усвідомлювали, що граємо проти Північної Ірландії, яка в футбольному плані поступається нам, адже наші гравці мають вищий індивідуальний рівень. Наше завдання полягало в тому, щоб грати в футбол, а не вступати в боротьбу, що, власне, і подобається ірландцям.

Ми прекрасно усвідомлювали, що будемо більше працювати з м'ячем. Що ж є критично важливим для нашої команди в такій ситуації? Це ширина атаки, яку насамперед забезпечують крайні захисники, які здатні активно атакувати. Підкреслюю, що саме "атакувальні" — адже ні Бондар, ні Матвієнко не відповідають цьому визначенню. Найцікавіше те, що в нашому складі є гравці, які можуть виконувати цю роль. Наприклад, Крупський, який з незрозумілих причин залишився на лаві запасних, і Михайліченко, який взагалі не потрапив до заявки на цю гру.

Таким чином, ми опинилися в ситуації, коли ще в першій половині матчу, після того як команда пропустила другий гол, Забарний змінив свою позицію на правого захисника, а Бондар зайняв центральну роль. Можливо, це було пов'язано з помилкою Забарного, адже другий м'яч був забитий саме після його невдалого дії. Існує ймовірність, що це рішення було прийнято для активізації правого флангу нашої команди. Після матчу Мальдера в флеш-інтерв'ю зазначив, що він прагнув більше атакувати через правий фланг, тому вирішив перевести туди Забарного для додаткової енергії.

Отже, перший тайм завершився, і команда вирішила не вносити зміни, залишивши Бондаря та Забарного на полі. Чому ж у другому таймі не з’явився Крупський? Чому він залишався на лаві протягом усього матчу? Зубков вийшов на позицію правого захисника — чи хтось звернув на це увагу під час гри? Залишається багато запитань щодо цього рішення. На лівому фланзі ситуація критична, адже Михайліченка не було в заявці. Хоча варто зазначити, що він також є активним і атакувальним півзахисником.

Далі поговоримо про заміни. Перша з них відбулася на 56-й хвилині, коли опорного півзахисника Бражка замінив Назарин. Станом на той момент рахунок становив 0:2. Чи не було оновлення опорної зони нашою найбільшою проблемою на той момент? Нові атакувальні гравці з’явилися на полі тільки в середині другого тайму, коли наша команда вже програвала з рахунком 0:3. Було вже занадто пізно сподіватися на покращення...

Неуспішна підготовка до вимог стандартів.

По голах. Перший гол прийшов зі стандарту. Статистика кутових за підсумками всього матчу - 7:1 на користь України. Але єдиний кутовий перед нашими воротами закінчується переможним голом Північної Ірландії. Ще перед початком поєдинку, всім було відомо, що у Північної Ірландії - мінімум козирів. Один з них, чи не єдиний, це стандартні положення. Чому ми були до цього не готові? Чому ми зіграли настільки невдало? І перший м'яч програли, і другий дали можливість добити вже в напів-порожні ворота. І це при тому, що у нас 7 кутових без жодної небезпеки біля воріт суперника.

Щодо голів. В останній час Іллі Забарному дістається чимало негативних коментарів. Це, безперечно, справедлива критика на адресу одного з наших ключових захисників, який демонструє слабку гру останнім часом. Однак варто зауважити, що й наші крайні футболісти не заважали суперникам організувати звичайну стінку, а потім віддати передачу в штрафний майданчик. Саме там Забарний не зміг належним чином проконтролювати свого опонента.

Третій гол - це проста ситуація, в якій, на жаль, помилився Дмитро Різник. Таке трапляється іноді. Гадаю, в цьому випадку не варто надто звинувачувати. Третій гол просто підсумував невдалу гру української команди.

Паралельна реальність Мальдери

Трохи про Мальдеру. Він чудово тримається перед журналістами після важкого поєдинку, що є великим його досягненням. На відміну від Сергія Станіславовича Реброва, він адекватно і спокійно реагує на запитання під час камерного спілкування, вміючи при цьому справити хороше враження та висловлювати правильні думки у таких ситуаціях.

Єдине, на що би я звернув увагу: якась паралельна реальність інколи буває в таких словах. Він говорить, що йому сподобалася команда, як вона грала на м'ячі. Дивлюся статистику володіння м'ячем: 73% в української команди. Це як праймова "Барселона"! Але володіння і xG некорельовані: 73% володіння, а коефіцієнт xG менше 0,5. Скільки голів заб'є "Барселона" і який xG у неї буде, якщо вона буде володіти м'ячем 73% часу? Візьміть будь-який матч.

Другий момент: Мальдера зазначив, що в них були розроблені план "А", план "В" та кілька альтернативних стратегій. Проте на полі я не спостерігав жодних змін. Ми безперервно боролись протягом усіх 90 хвилин, але ситуація залишалася незмінною. Єдине, що відбувалося – це заміни, але вони ніяк не вплинули на нашу гру.

Питання щодо правого флангу було піднято. Мальдера обговорює заміни Забарного та переведення Бондаря на іншу позицію, а також зазначає, що Крупський залишився на лавці, але вважає, що його рішення було вірним. Але якщо ви дійсно вважаєте, що зробили правильний вибір, чому ж тоді команда пропустила три м'ячі і зазнала поразки, не створивши жодної небезпечної атаки? Хотілося б уникати подібних абсурдних міркувань від Андреа Мальдери в майбутньому.

Час засучити рукави.

Загалом, якщо говорити про самовіддачу, то до хлопців питань немає, вони билися і боролися. Але видно, що команда ще дуже сира. На "битися-боротися" на дистанції далеко не проїдеш. Десь фарт нам допоміг, бо взяли чотири очки з шести можливих там, де не завжди заслуговували. У нас був якийсь несподіваний фуршет з Угорщиною, потім було легке похмілля з Грузією, а зараз - важка, гнітюча реальність з Північною Ірландією.

В цілому, я вважаю, що ми демонстрували приблизно однаковий рівень гри в усіх трьох поєдинках. Не можу сказати, що він був високим. Десь ми виступили трішки краще, а десь – гірше. Проте гра команди виглядала доволі сирою. Сподіваюся, що з часом ситуація зміниться на краще, але особливих надій покладати не варто.

Тепер настав час зазіхнути на рішучі дії, об'єднати зусилля та працювати разом з тренером. У поодинці нам не вдасться досягти успіху. Після конструктивної критики хотілося б висловити підтримку нашій команді. Ми будемо вболівати за них і тримати кулаки, адже у нас немає іншого вибору. Це наша єдина та неповторна збірна України.