Мудрик звинуватив збірну України у відповідальності за питання допінгу.

Мудрик вперше публічно прокоментував свій допінг-скандал, вказавши на тих, хто відповідальний, та роз'яснивши, яким чином заборонена речовина потрапила в його організм.

Вінгер Тоттенгема Михайло Мудрик вперше докладно розповів про позитивний результат допінг-тесту, відомості про який стали відомі наприкінці 2024 року і в результаті призвели до його тривалої дискваліфікації від гри у футбол.

У бесіді з Дмитром Гордоном футболіст висловив своє незадоволення Українською асоціацією футболу та організацією роботи національної команди. Мудрик зазначив, що після скандалу з допінгом він не отримав необхідної підтримки та допомоги від української федерації.

Мої припущення безсумнівні. Мельдоній — це засіб, про який я раніше нічого не знав, не бачив і не стикався. Я дізнався про його існування лише після того, як отримав цю інформацію. Цей препарат можна знайти лише в Східній Європі, і його, напевно, могли вжити лише в Україні. У Великій Британії таких засобів не існує. Відомо, що він нібито активує роботу серця і, наскільки мені відомо, допомагає краще витримувати фізичні навантаження. На той час я відвідував Україну лише для тренувань з національною збірною.

Перерахувати варіанти, як ця речовина могла потрапити в мій організм під час зборів, можна лише за допомогою пальців двох рук. Від найелементарніших до досить складних ситуацій. У національній збірній України абсолютно відсутній контроль, який є необхідним на такому рівні. У клубах завжди існує система, коли ти вирушаєш у виїзд – є відповідальні особи, які слідкують за всім, як на борту команди, так і на всіх етапах. Призначені спеціалісти контролюють ці процеси. У нашій збірній є нутриціолог, який раз на два дні, за винятком ігор, не дає нам пігулок. Він приносить кожному по стаканчику, і всі повинні вжити таблетки, що містяться в ньому.

Можливо, я ніколи раніше не висловлювався про це відкрито, але зараз готовий поділитися своєю думкою. Чи вважаю я, що відповідальність за це лежить на організації процесів у збірній України? Так, саме так. Абсолютно.

Відверто кажучи, у УАФ лише створювали видимість підтримки. Реальної допомоги, на жаль, не було. Вони часто приносили більше проблем, ніж вирішували. Коли ми найбільше потребували їхньої підтримки, можна сказати, вони просто відвернулися від нас. Я сподіваюся, що в майбутньому кожен усвідомить: варто покладатися в першу чергу на себе. Коли все йде добре, всі навколо тебе, і здається, що життя — це свято. Але варто з’явитися труднощам, і виявляється, що поруч немає справжніх друзів, готових прийти на допомогу. Люди, на яких ти сподіваєшся, часто не виявляються такими, якими ти їх уявляв.

На самому початку цієї ситуації у нас було електронне листування з УАФ. Потім, незрозумілим чином, воно опинилося в інтернеті. Нам довелося самостійно вирішувати цю проблему, щоб інформація не стала загальнодоступною. Хоча певна частина вже стала відомою, ми докладали зусиль, щоб зупинити подальше поширення.

Здається, що це були юристи УАФ, які, через директорів організації, контактували з нашими правниками у цій справі. Тобто, ти спілкуєшся з тими, на кого покладаєшся і від кого сподіваєшся отримати підтримку, а в результаті виявляється, що тобі ще й доводиться вирішувати проблеми, які вони ж і створюють. Розголошення листування свідчить про низький рівень професіоналізму. Я досі запитую себе: навіщо це було зроблено? Справжні друзі виявляються у важкі часи. Недарма кажуть, що у біді пізнаються справжні. Коли ти найбільше потребуєш допомоги, багато хто спершу думає лише про власні інтереси.

Я просто не можу зрозуміти. Уявіть собі ситуацію: футболіст національної збірної України потрапляє в складну ситуацію. Всі ознаки вказують на те, що цей препарат був виявлений під час зборів команди. УАФ має можливість втрутитися і допомогти вирішити цю проблему. Вони можуть підтримати свого гравця, який завжди сумлінно виконує свої обов'язки, приїжджає на тренування, грає, захищає кольори своєї країни та допомагає збірній Україні. Чесно, з відданістю і без жодних запитань.

Коли трапляється така ситуація, УАФ може допомогти своєму футболістові. Розглянемо два варіанти розвитку подій. Перший: УАФ допомагає своєму футболістові. Вони допомагають розібратися в ситуації, допомагають із розслідуванням, допомагають встановити, як саме і де цей препарат потрапив до організму. Вони сприяють. І після цього справа просувається набагато швидше. У цій ситуації з'являється набагато більше ясності і набагато більше шансів, що справа завершиться швидше та успішніше. Ми теж не хочемо звинувачувати будь-кого безпідставно. Наприклад, вони можуть допомогти і сказати, що це сталося у нашому штабі. Справа одразу прискорюється в рази. Потім ситуація вирішується, футболіст стає доступним раніше, може допомагати збірній та продовжувати грати за свій клуб. Потім люди дивляться і розуміють: якщо з футболістом станеться якесь лихо, УАФ вам допоможе. Ви можете розраховувати на УАФ. Ми як сім'я. Один за всіх та всі за одного. І люди бачать: так, це УАФ, це справжня сім'я і вони допомагають один одному. Футболісти допомагають федерації, федерація допомагає футболістам. Усі разом. І навпаки - лише респект.

У можливому ідеальному світі така ситуація могла б бути вирішена інакше. Проте реальність інша: УАФ не наважується прийняти на себе відповідальність, боїться визнати свої помилки та наслідки, які можуть виникнути. Вони ухиляються від підтримки свого футболіста, демонструючи лише видимість допомоги. Як результат, ситуація затягується на місяці, не приносячи жодних результатів. А УАФ залишає за собою невинність у цій справі.

Але препарат міг потрапити лише в Україні. Зате офіційно УАФ не винна, своєму футболістові не допомогли. І люди, які розуміються на ситуації, розуміють: якщо потрапиш у біду, на УАФ не розраховуй. Вони самі за себе, а футболісти самі по собі. Ось дві ситуації. Одна ситуація могла б вирішитися ось так чи ось так. Вирішилася, як ми самі знаємо.

Андрій Шевченко звертався до мене. Навіщо це робив? Щоб запропонувати допомогу? Ні. Він просто запитував, як у мене справи, хоча і так було зрозуміло, що ситуація не найкраща. Він вийшов на зв'язок. Це були різні форми комунікації. Чи підтримав він мене морально? Чи сказав хоч щось приємне? Я не пригадую такої підтримки. Якби він дійсно сказав щось тепле, напевно, це залишилося б у пам'яті. Ніхто з керівництва не висловився: "Мішо, ми допустили помилку, ми щось пропустили, вибач, будь ласка". Такого не сталося. Було лише максимальне заперечення. І я вже не кажу про реальну допомогу. Це найвищий рівень заперечення всього, що відбувається, аби тільки не визнати свою провину в цій ситуації", - зазначив Мудрик.

Нагадаємо, що в листопаді 2024 року Мудрика було відсторонено від участі у футболі через позитивний допінг-тест. У його зразках виявили наявність мельдонію.

Наприкінці липня цього року дискваліфікацію футболіста за порушення антидопінгових правил було скасовано. Після цього Мудрик залишив Челсі та перейшов до Тоттенгема на правах оренди.

Відомо, що лондонський клуб Тоттенгем розглядає можливість дострокового розірвання контракту з українським вінгером.

#

Інші публікації

У тренді

footballnews

При правомірному використанні матеріалів з даного ресурсу гіперпосилання на FootballNews.com.ua обов'язкове.

© Футбол в Україні та світі, новини футболу на — footballnews.com.ua. All Rights Reserved.