Мить мовчання на честь прикордонника Олега Заяця.

У Львові відбулося прощання з військовослужбовцем Державної прикордонної служби України Олегом Степановичем Зайцем, який віддав багато років своєї служби, а 6 серпня 2026 року пішов із життя.

Олег Заяць з'явився на світ 5 серпня 1983 року в місті Львів. Він отримав освіту в середній школі №72 у Львові. У 2002 році Олег розпочав свою військову кар'єру, проходячи строкову службу в Державній прикордонній службі України, а згодом вирішив продовжити службу на контрактній основі.

У різні періоди Олег обіймав посади електрика-акумуляторника, старшого механіка-телефоніста, механіка апаратної та патрульного прикордонної комендатури швидкого реагування. Також проходив підготовку в Головному центрі підготовки особового складу ДПСУ імені генерал-майора Ігоря Момота.

У квітні 2024 року Олег отримав повістку і був мобілізований до армії. Він служив у 7-му прикордонному загоні Карпат, а згодом продовжив свою службу в 1-му прикордонному загоні, виконуючи функції старшого радіотелеграфіста в групі зв'язку прикордонної комендатури швидкого реагування.

6 серпня 2026 року життя Олега обірвалося, і його серце перестало битись.

Олег вирізнявся добротою, щирістю та позитивним настроєм. Його завжди приємно було слухати, адже він легко заводив знайомства і був відкритий до спілкування. Він був трудолюбивим і доброзичливим. У своїй вільній годині Олег захоплювався риболовлею, подорожами та спортом, зокрема футболом.

В останню путь Олега провели під звуки військового ритуалу, що відбувся в Гарнізонному храмі апостолів Петра і Павла у Львові. На церемонії були присутні його близькі, друзі, побратими, а також військовослужбовці.

Проводили поховання на території військового сектора Голосківського кладовища, де усі урочистості були здійснені відповідно до військового протоколу.

У Олега Заяця залишилися батьки, дружина, донька, брат, сестра та рідні.

Пропонуємо свої глибокі співчуття родині, друзям та товаришам Олега.

Вічна слава та світла пам'ять герою України Олегу Заяцю.