Адміністрація Трампа активно брала участь у процесі виборів нового генерального секретаря ООН, повідомляє WP.

Адміністрація Трампа хоче, щоб нове керівництво ООН підтримувало політику Вашингтона.

У 2023 році, вперше за вісімдесят років свого існування, Організація Об'єднаних Націй має можливість обрати жінку на пост генерального секретаря. Серед восьми претендентів, які були висунуті на цю позицію, п'ять є жінками.

Однак, поки Рада Безпеки ООН проводить свій багатомісячний надсекретний процес відбору, сподіваючись зробити свій вибір до того, як термін повноважень нинішнього генсека ООН Антоніу Гутерреша закінчиться 31 грудня, з'являються інші важливі чинники, що виходять за межі гендерних питань, пише WP.

Адміністрація президента США Дональда Трампа, яка має право вето в Радбезі, працює в посиленому режимі, щоб гарантувати, що нове керівництво ООН буде узгоджуватися з планами Вашингтона щодо подальшого скорочення бюджету та штату Організації Об'єднаних Націй. Окрім давнього питання фінансування, адміністрація Трампа прагне здійснити фундаментальні зміни в цій глобальній організації, зокрема щодо того, як ООН реалізує ключові напрямки свого Статуту -- мир і безпеку, розвиток та права людини, а також дотримання міжнародного права.

"Ця інституція вкрай потребує сильного й ефективного керівництва", -- заявив цієї весни на слуханнях у Сенаті посол США в ООН Майк Волц.

На думку експерта, головним напрямком дій Вашингтона є проведення реформ, а "відновлення базових принципів у сфері миру та безпеки" займе чільне місце серед основних вимог США.

Цього літа високопосадовці представництва США у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку провели низку співбесід із шістьма кандидатами. Цього місяця з'явилися ще двоє кандидатів, а до ухвалення остаточного рішення можуть з'явитися й інші кандидатури.

Трамп не висловлювався щодо статті, яку опублікував New York Post минулого місяця, де повідомлялося про його бажання, щоб президентом став Джанні Інфантіно, голова ФІФА.

Проте, "багато чуток стосовно жовтневого сюрпризу активно обговорюються," -- повідомило джерело WP.

"У них є час до кінця грудня", -- зазначив інший співрозмовник видання.

"Суть питання полягає в тому, чи втрутиться [Трамп] у певний момент — всі в ООН очікують на це — і оголосить, що бажає бачити на цій посаді Інфантіно, [або] свою доньку [чи зятя Джареда] Кушнера. У такому випадку процес затягнеться, поки не буде знайдено спосіб вирішити політичні нюанси, які змусили б його відмовитися від своїх намірів," — зазначила ця особа.

Один високопоставлений американський чиновник визнав "глибоку залученість США", але зазначив, що співбесіди більше нагадували "розмови". За його словами, адміністрація Трампа не має улюбленого кандидата серед нинішніх або можливих майбутніх номінантів.

"Ми хочемо найкращого кандидата. Ми не зосереджуємося на чомусь, що могло б завадити найталановитішим людям з усього світу брати участь у відборі", -- додав цей чиновник.

Хоча існує багато різних думок про те, як саме реалізувати ці зміни, майже всі країни-учасниці ООН визнають важливість проведення реформ.

"Ці змагання мають унікальні ознаки, які відрізняють їх від усіх попередніх. Постають ключові питання щодо майбутнього функціонування організації: яку роль виконує ООН, що входить до її мандату, які ініціативи вона повинна втілювати і як її слід фінансувати... Ці питання хвилюють не лише США," -- зазначив досвідчений аналітик у сфері американо-університетських відносин Пітер Йо.

Трамп, який неодноразово ставив під сумнів ефективність багатьох міжнародних організацій, рішуче розкритикував ООН, звинувативши її в неефективності, витратності та невідповідності інтересам США. Він ухвалив рішення скасувати участь Сполучених Штатів та їх добровільні внески до численних агентств ООН, включаючи Всесвітню організацію охорони здоров'я. Крім того, адміністрація Вашингтона змістила акцент гуманітарної допомоги та програм розвитку з міжнародних ініціатив на двосторонні угоди, що відповідає концепції Трампа "Америка насамперед".

Щорічні членські внески до головного бюджету ООН визначаються за спеціальною формулою, яка враховує валовий національний продукт та кількість населення країн. Сполучені Штати вже тривалий час займають позицію найбільшого платника. Проте, до нещодавнього часу адміністрація Трампа утримувалася від сплати внесків, наполягаючи на суттєвих скороченнях бюджету та змінах в організації.

На початку цього року, коли Гутерреш попередив, що ООН загрожує "неминучий фінансовий крах", адміністрація Трампа сплатила близько $160 мільйонів із внеску за минулий рік.

Технічно генерального секретаря обирають більшістю голосів у Генеральній Асамблеї, до складу якої входять 193 члени. Однак лише один раз, у 1950 році, у списку кандидатів, поданому до Асамблеї Радбезом у складі 15 членів, було більше ніж одна людина. Для схвалення у Раді Безпеки потрібно щонайменше дев'ять голосів, хоча кожен із п'яти постійних членів -- США, Росія, Китай, Велика Британія та Франція -- має право вето.

Існує усталена практика, що генеральний секретар ООН не має бути представником країн, які є постійними членами Ради безпеки, адже вони вже мають значну владу завдяки своїм правам вето. Крім того, пост генсека повинні займати представники з різних регіонів світу по черзі. З моменту заснування ООН у 1945 році лише невелика кількість з дев'яти генеральних секретарів, зокрема Гутерреш, займали цю посаду два терміни поспіль тривалістю по п'ять років. Лише один генеральний секретар представляв Латинську Америку — перуанський політик Хав'єр Перес де Куельяр, який керував організацією з 1982 по 1991 рік.

Усі п'ять кандидаток на цю посаду представляють латиноамериканську культуру, так само як і один із трьох чоловіків. Решта двоє чоловіків походять з Африки.

Починаючи з цього літа члени Радбезу періодично проводять таємні пробні голосування. За офіційно неоприлюдненими результатами першого голосування наприкінці липня, до трійки лідерів увійшли: колишня президентка Коста-Рики та колишня голова Конференції ООН з торгівлі та розвитку Ребека Гринспан, колишня міністерка закордонних справ і нинішня представниця Гаяни в ООН Керолін Родрігес Біркетт та аргентинський дипломат, який із 2019 року обіймає посаду генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії, Рафаель Гроссі. За повідомленнями, під час другого пробного голосування в п'ятницю, 21 серпня, всі троє досі лідирували, але жоден із них не мав значної переваги.

Серед інших кандидатів колишня верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет, колишня міністерка закордонних справ Еквадору Марія Фернанда Еспіноса, колишній президент Сенегалу Макі Салл, а також угандійський політик і дипломат Олара Отунну. Минулого тижня до перегонів приєдналася колишня еквадорська дипломатка Івонн А-Бакі.

На сьогодні, за інформацією джерела WP в Організації Об'єднаних Націй, процес відбору опинився в складній ситуації через політичні ігри Ради Безпеки.

Фахівці підкреслюють, що Росія і Китай можуть намагатися протистояти США або перешкоджати кандидатам, яких підтримує Вашингтон.

"Існують припущення, що Великобританія не проявляє особливої симпатії до Гроссі через залишки британських суперечок з Аргентиною, що виникли внаслідок Фолклендської війни 1982 року," — зазначає старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва Бретт Д. Шефер.

Сполучені Штати раніше висловлювалися проти кандидатури Бачелет, зазначаючи її "тісні зв’язки з Китаєм". Щодо Гроссі, як стверджує Шефер, Росія "не задоволена" його позицією в рамках МАГАТЕ стосовно Ірану та України.

"На мою думку, в цьому списку немає жодної особи, яка могла б зібрати достатню кількість голосів на підтримку. Схоже, що серед теперішніх кандидатів не буде [наступного] генерального секретаря," -- висловив свою думку Шефер.

Новий генеральний секретар ООН опиниться перед складним завданням — відновити організацію, що переживає кризу та зазнала значного падіння авторитету в останні роки. Великі країни, незважаючи на те, що дедалі частіше нехтують усталеними нормами міжнародного порядку, чинять тиск на ООН з вимогою провести реформи, скоротити витрати та підтвердити свою значущість. Як повідомляє Financial Times, наступник Гутерріша отримує ООН, що перебуває в найглибшій кризі за всю свою історію.